Сергій Савелій для гребінківців: свято - закінчилося, фієста - триває
От і все. Зіграно 31 матч на стадіонах України та Польщі.Давайте коротко зупинимось на тих трьох, що відбулися з часу виходу мого попереднього репортажу.
Отже, перший півфінал - Португалія - Іспанія. "Донбас-Арена" спочатку виявилася нефартовою для обох команд, адже основний і додатковий час завершилися нульовою нічиєю.Та й старт післяматчевих пенальті для обох збірних був безрезультатним.
Лише коли Серхіо Рамос познущався з голкіпера португальців у стилі "аля Панєнка", подумалось, що іспанці й мають виграти серію, за аналогією з голом Пірло у матчі з англійцями чи Мілевського на чемпіонаті світу 2006-го проти швейцарців.
Але аналогії могло й не бути, якби на допомогу сусідам не прийшли самі португальці. Бруно Алвеш, напевно розстроєний тим, що його партнери по "Зеніту", гравці російської збірної не вийшли навіть з групи, пішов бити пенальті не в свою чергу. Нані обірвав його шлях до точки на півдорозі, сам забив, а от Алвеш...
До речі, мій молодший вийшов з кімнати,від телевізора,мов, не буду дивитися, бо він зараз вліпить в штангу.Так воно й сталося. А іспанці вкотре у фіналі.
У другому протистоянні - Німеччина -Італія - усе моє сімейство було за Італію, хоча в голові постійно вертілася думка про впевнену гру на цьому чемпіонаті молодої німецької машини, що не втратила жодного очка в чотирьох матчах. Але їхнім кривдником став також молодий, не завжди врівноважений, 21 - річний чемпіон Англії Маріо Балотеллі.
Якщо перший гол він забив, виглянувши з-за спини захисника і спритно підставивши голову, то другий -це, як кажуть, фантастика.Так втекти від захисників і, справді, вистрілити в дев'ятку мігабо досвідчений, впевнений, або саме такий як Бапотеллі - гарячий і вибуховий.І пенальті німців в доданий час був уже слабкою втіхою.
І оттаке уже було в 1988-му і 2004-му роках - команди,що грали в перших матчах в групі, потім зустрічалися у фіналі. Але аналогію вивести не вдасться, бо збірна Радянського Союзу, ускладі якої тоді гриміли київські динамівці, у групі голландців перемогла, у фіналі ж їм поступилася, греки обіграли португальців, господарів Євро-2004, і в групі, і в фіналі, іспанці ж з італійцями в стартовому матчі групи в Гданську зіграли бойову нічию -1:1.
Перемоги прагнуть всі, але ж вона лише одна. Італійці не бачиш блиск європейського золота з 1968-го року, то ж ніби їм більше потрібно. Іспанці цією перемогою записали б на свій рахунок відразу кілька рекордів.
То ж, ніби і їм більше потрібно. Київ в день фіналу перебував у піднесеному тонусі, заданому напередодні грандіозним концертом у фан-зоні Елтоном Джоном і групою "Квін'. І нехай Адам Ламберті Віктор Романченко, звичайно, не Фреді Меркурі.але і "Ми всі Чемпіони", і "Шоу має тривати" , я гадаю, зачепили за живе не тільки футбольних фанів.
І от ця атмосфера передалася і Єврофіналу. І коротке, графічне закриття чемпіонату, лише 12 хвилин, вмістило все - і жар уболівальницьких сердець, що билися в унісон зі своїми улюбленцями, і дух суперництва, прагнення до перемоги.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сергій Савелій: А судді хто?
А потім Іспанія продемонструвала, що вона не випадково перебуває на футбольному троні тривалий час, хоча я особисто вболівав за Ітапію.Та віддаю належне збірній - рекордсменці.
Адже нікому раніше не вдавалося виграти два чемпіонати Європи поспіль, жодній збірній не вдавалося перемагати на трьох головних футбольних турнірах, включаючи і чемпіонат світу, поспіль, жоден гравець не забивав у двох фіналах Євро - Торресу це вдалося, жодна команда не перемагала в Єврофіналах з різницею в чотири м'ячі - іспанці це зробили.
А ще перемозі Іспанії допомогли і їх уболівальники. Мій старший спочатку турніру вболівав за Італію, але буквально перед фіналом прийняв вмотивоване рішення підтримувати іспанців, зустрічаючи на вулицях Києва переважно прихильників "червоної фурії" - чому я буду підтримувати Італію, коли її тіфозі майже проігнорували своїх улюбленців, прибувши до Києва у значно меншій кількості, ніж іспанці?
Можливо, італійці образились на нас, що відібрали у них Євро.
Свято футболу в Україні завершилося, а іспанська фієста триватиме, принаймні до 2014-го, до світового чемпіонату на батьківщині чарівників м'яча бразильців. Чи вдасться іспанцям і там захистити титул? Поживемо-побачимо.
Що ж до власних відчуттів? У підсумковій телепрограмі "Наше Євро" у понеділок я сказав емоційно.можливо пафосно, але і зараз підписуюсь під цим - я гордий, що наша країна, наші люди довели всій Європі, та й всьому світу, адже особисто спілкувався з уболівальниками з Японії, Танзанії, Бразилії, Мексики, що ми цивілізована європейська держава, і нам до снаги організація і проведення грандіозних змагань.
Це був мій заключний репортаж з Євро-2012 спеціально для гребінчан.
Сподіваюсь, що вдасться надсилати вам свої враження з олімпійського Лондона, з своєї 10-ї Олімпіади.
З повагою, завжди ваш Сергій САВЕЛІЙ, заслужений журналіст Україниі
Джерело: газ. «Гребінчин край»
Схожі матеріали:
|