Покарання жорстоке, але справедливе та законне...

Банальне бажання людини легкої та незаконної наживи є осудним діянням в суспільстві, а банальне бажання незаконної наживи та ще з викорстанням дитини взагалі не підлягає будь-якому обгрунтуванню та не піддається здоровому глузду.

Та, на жаль, останнє не є новиною для Гребінківського краю.

Так зокрема, в с. Павлівщина Гребінківського району в серпні місяці 2011 року з одного з господарств було скоєно ряд крадіжок. Предметом даних крадіжок були господарські речі, а саме: алюмінієві сковорідки, каструлі, чайник, сокири, чашки, тертушки, плоскогубці, викрутки, полотенця та іще досить великий перелік майна, якого був незаконно позбавлений його власник, та яке останній наживав своєю працею протягом свого життя.

Та дивлячись на перелік викраденого, можна здогадатися, що злодії не відмовлялися ні від чого, а, як то кажуть, брали все, що бачили.

При розслідуванні даної справи правоохоронними органами було встановлено, що до даного злочину причетні безробітні громадянин О. та громадянка Н. За результатами досудового слідства причетність даних громадян беззаперечно була доведена зібраними доказами. Дана ситуація для декого може на перший погляд здатися банальною та простою, аби не одне але...

Так, в ході слідства було встановлено, що ряд крадіжок громадянин О. вчиняв не один, а з малолітнім А., якого сам втягував у злочинну діяльність шляхом пропозицій та переконань. Більше того, даний малолітній А. був сином громадянки Н., і вона була присутня при цих подіях але ніяких дій для того, щоб син не став на "невірний шлях", не вживала, а відносилася до того, що відбувається, байдуже.

У декого виникне питання: "А можливо, причиною цього є намагання матері отримати якусь копійку, придбати для сина одяг, відповідну їжу?" Досить правильне питання, і воно хоча б, звісно не виправдовувало дії матері, але було б зрозумілим.

Та, на жаль, як було встановлено в ході слідства, так підтверджено при судовому розгляді справи, кошти, виручені від реалізації краденого майна, зразу ж витрачалися на придбання алкогольних напоїв, а про дитину забували, хоча іноді йому щось перепадало з столу, який накривався за незаконно отримані кошти.

В ході судового розгляду підсудні О. та А. визнали свою вину у інкримінованих їм злочинах, навіть повідомили, що розкаювалися.

Звісно, досить важко морально було правильно з точки зору внутрішнього переконання та в рамках закону обрати міру покарання для матері малолітнього.

Водночас, проаналізувавши дії матері малолітнього, можна зробити висновок, що перебуваючи на волі, вона фактично не дала б для своєї дити нічого кращого, а більше того, могла б посприяти лише спотворенню її (дитини) уяви про нормальне життя в суспільстві без пиятики, бійок та крадіжок...

Вироком суду громадянин О. за вчинення інкримінованих йому злочинів був засуджений до 4 років 9 місяців позбавлення волі, громадянка Н. до 3 років позбавлення волі.

Прокурор Гребінківського району,
газ. «Гребінчин край»

Схожі матеріали: