 |
Й кроки стихли... |
Ось притихли нарешті кроки,
не вслухаюся в шепіт трави.
Я шукала в тобі свій спокій
і , нажаль, не знайшла...Прости.
Навпаки, ти гримів громами,
землетрусами душу тряс!
І під натиском впала брама,
змерз на серці кудлатий ряст.
Почорніло і всохло гілля,
опустилось безсиллям рук.
В голові ще гуде весілля,
та у небі - кружляє крук.
Я злякалась, прикривши очі
пеленою тонких долонь,
шепочу, як молитву: "Досить!"
Й кроки стихли...Як пульс у скронь...
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Grebenka.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія
|
|
НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ БЛОГИ
|
|
|
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОРИСНОГО
|
|
|