 |
Домовина з камінням |
Розбиті очі спорожнілими німими
Зіницями зіяли без шибок.
З тобою ми не будемо такими,
Як двісті літ назад життів й думок.
*
Я вже не воїн за твоє гаряче тіло.
Я вже не пір'я в крилах забуття.
Все сталося, як я колись хотіла.
Та надто пізно. Бо вже я - не я.
*
Я малювала схеми на долонях.
Молилася до натовпу зірок.
Ти гупав відчаєм в моїх гарячих скронях.
Калічив зрадами, топив, кусав, як вовк.
*
Ти так хотів. У тому твоє право.
Твоя позиція звичайна і проста.
Ти обирав пригоди і забави.
Я довіряла. Бо була сліпа.
*
Хіба ти винен? Ні? Так просто сталось.
І ти щораз любив нові тіла.
І его твоє в похоті купалось.
Ти банкував! Ти грався в почуття.
*
Ти торохтів доспіхами гульвіси,
Брехав, ховався, ніжив і тікав.
Та ось життя підходить до завіси.
І ти - прибіг. І про любов кричав.
*
Ридав. Тонув у відчаю і болю.
Просив притулку. Ноги цілував.
Щось говорив. "Навік..", "Лише з тобою..",
"Я помилявся..", "Каюсь..", "Я програв.."
*
"Не розумів, не роздивися, зжалься,
Я ж так ніде душі і не нагрів.
Лиш біля тебе я чомусь зостався.
Я вперше і востаннє полюбив.."
*
Іди, іди. Добра тобі і миру .
Що? Не чекав? Оце так поворот!
І прихопи з собою домовину.
З камінням від тілесних перемог.
автор : Жінка, яку називали Євою
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Grebenka.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія
|
|
НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ БЛОГИ
|
|
|
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОРИСНОГО
|
|
|