 |
Діти змін |
Діти попелу,
діти руйнації,
щасливе покоління дев'яностих- двотисячних...
Коли нам виповнилося тринадцять,
ми думали,
чорт,
куди уже вище!
Під сонця блиском
найбільшою відстанню
здавалась поіздка в село,
до бабусі...
В сімнадцять покинули рідне місто,
бо мусили.
Діти змін,
покоління розчарувань і надій,
ми мали обладунок зі зверхності і спогадів,
написавши на форзаці "Ходжу по воді",
кожен
вдавав
із себе бога.
Діти
з теплиць,
викинуті на мороз.
діти страху перед новинами
та
повісткою...
У перехідному віці ми боялись цирозу,
тепер -
словосполучення "вантаж двісті".
Діти, що дерлися по бобових стеблах,
та на їх пеорехрестях здались,
повернувшись.
Ми розміщували твіти про війну та еболу,
очищуючи совість
і трохи - душі.
Діти урбаністичних пейзажів та натюрмортів,
Покоління, загублене у знятих квартирах...
Щоразу, задуваючи свічки на торті,
ми бажали миру.
© Ніколассон
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Grebenka.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія
|
|
НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ БЛОГИ
|
|
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОРИСНОГО
|
|
|
|
| ||||
|
|
|
| ||||
|
|
|
|
|
|