 |
Лист місцевому Чемберлену від ... |
Добрий день, вже не дорогий мені і не поважаємий мною Чемберлене!
Вже не світло моїх очей і не мій хазяїн, який колись обдарував мене, як хазяїн Добі в Гаррі Поттері, драною шкарпеткою.
Я служила тобі вірою і правдою, де треба брала, де треба крала, де треба мовчала і пахала на тебе,як ломова лОшАдь. І мою роботу бачили всі.
Я знала закулісні, підковерні, підковдрні ігри і інтрижки, залюбки ( за незначну плату) підігравала де треба, йшла на ризик, бо ти, не дорогий вже мені Чемберлене, каЙтаво обіцяв мене кЙишувати.
Ніде пЙавди діти - кЙишував. Я справно сплачувала мзду, висвітлювала твою видимість роботи, підпихала твій, ожирілий щоразу (від обрання до обрання) дупельний зад, зубами виривала в тебе дві копійки на свої медіаробочі моменти.
Не рік, не два і навіть не десять, а ,здається, все твоє зажЙате посадове життя, ти висидів у мене на загривку, як жаба на купині - крутив мною, як дишлом, бо добЙяче навчився використовувати людей, які тебе всім миром підсажували на владний кілочок.
Ти виріс. Обнаглів. Перестав соромитися каЙтавих словоляпів, перестав працювати і почав косо дивитися, вигадуючи,як же хоч трохи підтЙимати свій нульовий рейтинг у районі, щоб він не впав у реальне місце - в мінус.
Вирішив.
Я вийшла розмінною монетою, платою за твій повний нуль.
Ти мене "пішов".
Я пішла.
Тепер, не шанований вже мною Чемберлене, сиди і дивися на труп, яким стало моє дітище.
Я вдячна тобі за твій урок невдячності.
Скоро всі побачать, як у люстраційному туалеті змиватимуть і тебе.
Бо справедливість є.
А совісті в тебе - немає.
Іж.
Вперше від щирого серця приємного тобі апетиту.
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
