 |
Місцями надто прямо, але з цензурою. 16+ |
Забігаючи вперед - я людина ревнива, і це мене зовсім не прикрашає. Інша справа, що я вмію стримувати напади ревнощів, і це значно спрощує мені життя. Звісно, було б ще простіше, якби я не ревнувала взагалі, але те, що я головою усвідомлюю всю безглуздість цього явища, означає, що при певній роботі над собою я маю всі шанси виправитись
А тепер - за темою!
Кажуть: "Ревнує - значить, кохає". Дзуськи! Ревнощі - це прояв власництва, яке не має нічого спільного з коханням. Кохання - це свобода. Стосунки, що побудовані на коханні - це стосунки двох цілком вільних людей, які обрали для себе свободу бути одне з одним. Такі стосунки характеризуються довірою, взаємоповагою та відсутністю будь-яких обмежень. Він, вступаючи в стосунки з нею, обирає для себе свободу поважати її, рахуватись із нею, в чомусь поступатись їй. Те ж саме з її боку.
Коли починаються прояви власництва на кшталт "мені не подобається, як моя дівчина дивиться на того козла" або "чого та кобила залицяється до мого чоловіка" - про яку свободу тут може йти мова? Людина такими словами та думками прив'язує партнера до себе, до свого "я", а будь-яка прив'язаність - це вже рабство. Бути "чиєюсь" людина може виключно за власним бажанням.
Що ще, окрім власництва? Невпевненість. Причому як у собі, так і в партнері. Якщо причина ревнощів у невпевненості в собі ("я заробляю менше, ніж отой хлопчина, тому вона може покинути мене" або "він задивляється на неї, бо в неї цицьки більші"), то це привід замислитись і здолати свої комплекси, щоб стати кращим для самого себе. Привід для роботи над власним "я". А якщо невпевненість у партнері ("боюсь, що він мені зраджує з тією коровою" або "вона дивиться на кожного самця") - це вже привід замислитись над стосунками. Одна з невід'ємних складових будь-яких стосунків - це довіра. Якщо її немає, то чи потрібні такі стосунки взагалі?
Самі по собі ревнощі - відчуття безглузде. Хоча б тому, що для фізичної зради вистачить декількох хвилин у громадському туалеті. Якщо він чи вона захоче піти "на прогулянку", то це відбудеться, причому так, що партнер про це не дізнається. Який сенс ревнувати до кожного унітазу? Що стосується поглядів на оточуючих - вибачте, дивитись нікому нікуди не заборонено! Не хочеш, щоб твій хлопець дивився на інших жінок? То повиколюй йому очі або вдягни йому на голову маску для зварювання. Будеш всюди водити його під руку або з'являтись на людях в парі зі "зварщиком". Ідіотизм, чи не так? Не більший ідіотизм, ніж ревнувати до кожної обтягнутою міні-спідницею дупи, що проскочила повз.
Так що... відсутність ревнощів у стосунках - це не привід бити тривогу. Привід - це відсутність взаєморозуміння, довіри, уваги та інших важливих складових у стосунках. Але це окрема тема для розмови.
Кохайте одне одного, довіряйте, розумійте - і буде вам щастя!
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
