Новини Гребінки
14.10.2012
| ||
Хто прирік село на вимирання?![]() - Із транспортом, звісно, дуже важко, - розповідає місцева жителька Надія Ковтунович. - Улітку хоч велосипедами їздимо, а взимку, коли дорогу занесе снігом, як хочеш, так і лізь. Нам до Сербинівки найближче, а от до залізничної станції в Мар'янівку чи Гребінку - спробуй дістатися. Ми тут як на безлюдному острові. Людей у селі залишилося мало, вся молодь їде вчитися чи працювати до Києва. Село вимирає, бо роботи тут нема. Надія Павлівна пережила чимало горя. Вона втратила молодшого, 18-річного, сина. Через старшого також довелося похвилюватися не на жарт. Одного разу взимку в нього загострився апендицит. А дороги позамітало, навіть до Сербинівки дістатися нічим. Каже, що давала хлопцеві знеболююче та клала йому лід на живіт, щоб дотягнути до ранку. Дякувати Богу, тоді все обійшлося. Тепер він працює в Києві. Приїжджає до станції Гребінка - а звідти дістатися до Грушківки непросто. Доводиться брати таксі, яке недешево коштує. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Гребінці проведено семінар, присвячений розбудові демократичного суспільства Жителі Грушківки нарікають, що в селі немає магазину. У деякі дні приїздить автолавка. Якщо не встиг скупитися - чекай наступного приїзду. Магазин, який був у селі ще з радянських часів і давно не працював, почали розбирати на цеглу. Такі села, певно, цілеспрямовано прирікають на поступове вимирання. Бо їх порятунок потребує значних коштів, яких шукати ніхто не збирається. Однак саме в таких Грушківках ще живе дух справжньої, автентичної України, який можна втратити назавжди. Події та коментарі
Схожі матеріали: | ||
|
Всього коментарів: 0 | |
НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ
|
|