 |
Може, ми просто заручники злого випадку |
Рівно о шостій ти клацаєш пальцями, і я прокидаюся.
йду на балкон, вдихаю колючу паморозь.
ти живеш в місті, з якого не повертаються.
я живу в іншому.
може, ми просто маримось.
може, тебе немає.
може, ти тінь чи вигадка.
може, я собі снюся.
може, я просто примара.
може, ми просто заручники злого випадку.
але ти клацнув пальцями.
шоста.
над містом хмари.
хтозна, можливо в нас порізно йдуть годинники,
може в тебе вже навіть не грудень -
початок квітня.
але кожен твій подих мене обплітає нитками,
і я чую твій пульс у глибинах свого божевілля.
може, колись я прокинусь між іншими стінами,
може, не вийду у холод на цей балкон.
може, я більше не знатиму твого імені,
але в пам'яті житиме дивний морозний сон.
ні.
ти не сон.
ти існуєш.
ти поміж тріщинок,
ти у прілому листі,
у сутінках,
в снігопадах.
може, колись зорі-іскорки стануть вищими -
ти ж залишишся вітром у пам'яті
поміж згадок.
ти без контурів.
ти - у орнаменті під зап'ястями,
ти - по шибках дощем,
ти - водою, яку не випити.
я найбільше боюся, що ти колись клацнеш пальцями,
а я вже не прокинусь,
хоч буду і далі дихати.
27.10.2015
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Grebenka.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія
|
|
НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ БЛОГИ
|
|
|
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОРИСНОГО
|
|
|