 |
місто залізничників без залізничників |
Наче затихла поросяча паніка по поводу вулиць. Чи народ змирився що у нас усе через те місце що у мене під куцим хвостом, чи я не знаю. І якось сам думати про це перестав. Аж поки не зайшла до мене на чарку сочку березового криса Ларіса. Хороша приятелька моя, даром що криса. Сидимо балакаємо, чуємо поїзд - тутууууу! І Почухав кудись. І та криса мені та й каже:
"Чуєш Сєнька, а наче Гребінку городом залізничників величають?"
Кажу - ну да, будували його навкруг станції, якби не залізниця то й города мабуть не було б.
А вона мені видає таке шо ледь закускою не подавився!
"І оце не стидно тим крисам в кабінєтах не згадать ні одного залізничника на новій карті города???"
Хтів їй сказать шо вона сама криса і в кабінєті іноді теж бува грієцця на ничку коли холодно... Змовчав. Права криса оказалась. Перевели тему, побалакали про мого двійника та курс капусти і почесала криса Ларіса додому. А мені все з голови вухастої її слова не виходять.
Це ж і правда Гребінка наша - місто залізничників. І скільки люду доброго свого труда вложило в будівництво міста, в розвиток залізниці, що вже там про наше славетне локомотивне депо казать! І невже ж серед них не знайдецця ні одної людини, гідної того щоб на честь неї бодай один провулочок назвали? Невже почесні залізничники які поклали свій труд і життя на благо рідного міста не заслужують вулиці в цьому рідному місті? Отак люде добрий, і живемо. Хтів я зайти в кабінєт і сказать про це вголос та я ж кроль, ще поймають і в супі зварять а на честь мене точно ніхто вулицю не назве. Та й просто пожити хоцця. Але кроляче житіє-битіє то вже зовсім інша філософія.
Усігда ваш, Кролик Сєня
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
