 |
А ще ж так хочеться любити. |
Життя минає, мов сльоза,
А ще ж так хочеться любити.
Й хто знає, де лежить межа?
Де перестану я творити?
Коли настане мить ота,
Що подих принесе останній?
Й тоді згадаю всі свята
І очі милі, життєдайні.
Я відчуватиму лиш рай
І ніжність сонячних мелодій,
Які лилися через край
З душі усупереч негоді.
З душі Твоєї, що ясна,
Немов би сонечко гаряче,
Що наче дівчинка -весна,
Яка радіє, а не плаче.
Згадаю всі твої слова,
Обійми, мов вогонь, жагучі,
Коли п'яніла голова
І танули думки болючі.
Й тоді востаннє я скажу:
"Так не любив ніхто й ніколи".
Себе в кохання наряджу
І відійду за видноколи.
Ніна Бай. 28 лютого 2017 року
Схожі матеріали:
Блоги є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції Grebenka.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує роль носія
|
|
НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ БЛОГИ
|
|
ЕНЦИКЛОПЕДІЯ КОРИСНОГО
|
|
|
|
| ||||
|
|
|
| ||||
|
|
|
|
|
|