|
25.02.2014 Картини Михайла Онацька можна побачити у фільмі «Україна – не Росія» | |
Картини Михайла Онацька можна побачити у фільмі «Україна – не Росія» Свою першу картину у стилі наївного малярства Михайло Онацько із Шишак написав у 46 років. Зараз він – заслужений майстер народної творчості України. Його полотна високо цінує знаний у світі художник Нікас Сафронов. А продюсерський центр Андрія Кончаловського в Москві використав його роботи у фільмі «Україна – не Росія». У Полтавському художньому музеї імені Миколи Ярошенка (Галереї мистецтв) відкрили виставку художників-аматорів обласного фестивалю імені Григорія Ксьонза. Свої роботи там представили 68 художників-переможців обласного етапу. Серед них – і 73-річний Михайло Онацько із Шишак. Народна картина у житті Михайла Онацька з’явилася, коли йому виповнилося 46. Тоді чоловік проілюстрував твори Миколи Гоголя. Художники з Києва, які відпочивали в Шишаках, побачивши роботи талановитого самородка, переконали його показати картини у Національній спілці народного мистецтва України. А вже там спеціалісти визначили стиль Онацька: наївне або ж народне малярство. – У мене навіть немає пофесійного мольберта, – розповідає художник. – Я можу десь в куточку примоститися і малювати на коліні (сміється). Коли малюю, то радію, як дитина. Я зображую все майже по-дитячому. Наївне малярство в цьому ж і полягає. Ольга Богомолець прикрасила полотнами художника свій замок – Я щороку виставляю свої роботи на Сорочинському ярмарку, – продовжує художник. – Там у мене картини купував Михайло Поплавський, Павло Зібров. А Нікас Сафронов і для себе брав, і на подарунок Раїсі Недашківській (народна артистка України, актриса театру та кіно. – Авт). Сафронов зізнався, що захоплюється першоджерельним мистецтвом і визнав мене як колегу. Його, як і мене, надихають гоголівські мотиви, гоголівський дух. Нікас, побувавши у гоголівських місцях, навіть хатину-мазанку придбав у Шишаках, щоправда, приїжджав туди тільки раз. А найбільше моїх робіт у приватних колекціях Ольги Богомолець (відома меценат, доктор медичних наук, співачка). У неї є замок у Житомирській області. Так вона усі стіни в ньому позавішувала моїми картинами – створила цілу галерею.  Михайло Онацько з Нікасом Сафроновим та онуком Денисом на Сорочинському ярмарку Картини художника використали у фільмі «Україна – не Росія» – документальній стрічці у 2-х частинах про складний період України в 2000 році під час акції «Україна без Кучми». Там, зокрема, йдеться про можливу причетність тодішнього Президента України Леоніда Кучми до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. – Я, звичайно ж, дав дозвіл на використання у фільмі моїх робіт. А вся команда кіномитців купила в мене по картині. Ціни різні, все залежить від розміру і від сюжету. Якщо, наприклад, козак і дівчина біля криниці або Петро й Наталка, то десь 500 гривень. А є роботи, на яких я зображаю ярмарок, весілля, різдвяні гуляння. Там може бути й більше ста персонажів, такі роботи я пишу довго (не менше 1 місяця), то й коштують вони 1-2 тисячі гривень. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Олег Покальчук: «Партія регіонів живе за принципом: «Друзям – усе, а ворогам – закон» Свої роботи художник презентував в Угорщині – Я в батьків пізня дитина. Бо перший мамин чоловік і діти померли під час голоду в 33-му, – згадує Михайло Онацько. – Буває, я просто прокидаюся серед ночі, щось пригадую з дитинства – і мені треба це швиденько намалювати. Малому батько часто розказував про чумаків, а мій прадід по сіль їздив. Переповідали, як чумаки колись вночі поснули на возі, а воли зайшли в озеро, попили води й зупинилися. Чумаки прокинулись, один глянув на землю – а там місяць із зірками віддзеркалюється у воді. То він і каже товаришеві: «Послухай, Трохиме, це ж ми з тобою вже на небі!» У мене картина з цим сюжетом є. Називається «Як чумаки на небо заїхали». Харизматичний сивуватий чоловік зі щирою посмішкою і глибокими блакитними очима скромно підводить до своїх картин на виставці. Серед інших вони вирізняються яскравістю кольорів, безпосередністю сюжетів і затишком етнічності. Його картини «об’їздили» усі музеї України. А 10 своїх робіт він презентував на виставці в Угорщині. – Для мене день починається і завершується малярством, – усміхається чоловік. – Я ним живу. Спілкувалася Віра Чиж
Події та коментарі Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|