|
31.03.2015 Тарас Кутовий: «На місцях краще знають, що робити з землею» | |
 Серед реформ, які давно на часі, одне з чільних місць займає земельна. Рух у цьому напрямку йде, хоча і значно повільніший, аніж багатьом би того хотілося. Що заважає пришвидшити впровадження реформування земельної галузі, ми поцікавилися в голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Тараса Кутового— На сьогодні Верховна Рада, на жаль, зайнята більше виправленням помилок минулих років, на що витрачається багато сил і ресурсу, тому процес реформ у земельній галузі відбувається набагато повільніше, аніж нам усім би того хотілося. Зокрема коригування потребує Земельний кодекс, передусім в частині, що стосується приватизації, повноважень у розподілі та передачі земель, цільовому призначенні земель тощо. Коригування потребують також інші законодавчі акти, які так чи інакше регламентують земельні відносини. — А як щодо продажу землі? Навколо цього питання ламають багато списів, але якогось єдиного бачення ще не напрацьовано, і, схоже, воно буде не скоро… — Питання продажу землі потребує чіткого врегулювання. На сьогодні доки не має єдиного бачення, ми маємо діючий мораторій на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Однак зараз йдеться про встановлення чесних правил використання земель, тобто про продаж прав оренди. Вже сьогодні ми зробили певні кроки з врегулювання цього аспекту, спростивши процедуру проведення торгів, що є кроком до прозорості. Комітет запропонував вирішити це питання через Проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України саме в аспекті проведення земельних торгів. Розуміючи, що не всім під силу працювати у комерційному полі, документом передбачено механізм захисту комунальних підприємств та організацій, громадських організацій. В окрему категорію ми виводимо громадян, які хочуть вести особисте селянське господарство. Спеціальні умови передбачені для дій з тими землями, які будуть використовуватися для облаштування громадських місць — парків, ринків сільськогосподарської продукції і так далі. — Нині є спроби повернути на місця право розпоряджатися землями. Чим зумовлені такі зміни і знову ж таки, чому це питання викликає такий суспільний резонанс? — Ми декларуємо децентралізацію влади, а отже маємо іти цим шляхом. Земельні відносини не виняток. Свого часу Держземагенство фактично стало монополістом у праві розпоряджатися землями. Це право забрали у місцевих рад, а тепер, говорячи про децентралізацію влади, ми повинні максимально забезпечити вплив на земельні відносини на місцях. Нині в роботі є законопроекти, якими передбачено змінити порядок розпорядження землями державної власності. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відділ освіти Гребінківської РДА: Нарада керівників ЗНЗ Можна було передбачити, що ці документи будуть наражатися на критику — корупційні схеми важко ламати, а корупціонери пручаються, роблять усе можливе, аби зберегти джерела свого незаконного прибутку. Комітет, який я очолюю, вже дав свої позитивні рішення по змінам до Земельного кодексу, фахове бачення висловили науковці, юристи вказали на недоліки, які потребують виправлення, але на порозі внесення до парламенської зали ми зіткнулися зі шквалом критики цих документів. Утім, попри потужний спротив ми доведемо до кінця початі реформи і не тільки тому, що їх вимагає світове товариство, а в першу чергу тому, що Революція Гідності і події останнього року, ціна, яку платять українці щодня доводить — не можна розмінюватися на альтернативні рішення, якщо є можливість максимально ефективних дій. Яскравий приклад протидії старих і нових методів поводження з землею — Проект Закону про деякі заходи щодо посилення ролі територіальних громад в управління земельними ресурсами. Якраз цей документ має стати кроком до реальної децентралізації розподілу землі. Попри те, що документ є політично нейтральним, його погодила і підтримала велика кількість профільних експертів, які добре знають предмет свого відання — це найбільші фермерські та аграрні об’єднання, навколо цього законопроекту точаться серйозні баталії. Однак саме цей документ може стати лакмусовим папірцем, місточком довіри влади до селян і навпаки. Його прийняття покаже, чи готові чиновники усвідомити той факт, що на місцях людям значно краще видно, як розпоряджатися землею, на якій вони живуть, і що вони хочуть на ній бачити. — А яким чином перетворення земельного законодавства вплинуть на добробут простих селян? — Усім нам відома специфіка сільського господарства в Україні, де з землі живе великий відсоток громадян, у тому числі за рахунок паїв. У ситуації, коли люди не мають високооплачуваної роботи, кошти, які їм платять компанії за оренду цих наділів, є суттєвим додатком до родинного бюджету. Таким чином у рамках земельної реформи ми зобов’язані забезпечити права селян і захистити їх від здирництва з боку холдингів. Зокрема, Верховна Рада проголосувала за документ, яким внесено зміни до чинного законодавства, що передбачають розрахунок з селянами в грошовій формі або розрахунок збіжжям, але за ринковими цінами. Бо через відсутність каналів збуту і перекупників селяни втрачають частину належних їм коштів. Також нам ще доведеться детально пропрацювати питання з документальним оформленням цих пайових наділів, оскільки за роки існування незалежної держави це питання так і не було належним чином врегульоване й лишається найболючішою проблемою, з якою громадяни звертаються до комітету. Події та коментарі
Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|