Хутір Індутнівка (Кандибівка), Гребінківського району
Полтавської області
| • Сільські населені пункти |
ХУТІР ІНДУТНІВКА (КАНДИБІВКА)
За архівними даними першим володарем і засновником х. Індутнівки був Григорій Климович Зайківський, уродженець с. Усовки, що на Пирятинщині.
Десь близько 1760 р. він, будучи сотенним писарем, одружився з Іриною Андріївною, яка в спадщину від свого діда Каневського Івана Єліферовича отримала двір з будівлями в м. Пирятині і деякі землі.
На цих землях Григорій Климович і заснував хутір Індутнівку (Чому цей хутір був так названий - нам невідомо).
Пізніше, займаючи більш високі посади (сотенного возного, полкового хоружого), він придбав нові ділянки землі біля заснованого ним хутора, розширяючи його. В 1787 році тут налічувалося уже 23 хати, в яких мешкало 79 чол. обох статей.
А в 1799 - 1801 р.р. тут налічувалося 93 чол. Індутнівка містилася між Максимівкою (яка знаходилась нижче по течії р. Сліпорід в 0,5 км від Індутнівки) і Щербаківкою. що знаходилась в 0,5 км від Індутнівки.
Свою Індутнівську маєтність Григорій Климович поділив між трьома спадкоємцями: дочкою Ганною та синами Трохимом і Іллею.
Десь близько 1803 р. Ганна Григорівна вийшла заміж за поручика Олександра Федоровича Кандибу. В придане вона одержала частину Індутнівки, із якої утворився іще один хутір, названий Кандибівкою. Він був ближче до Щербаківки.
Після смерті Олександра Федоровича ця маєтність перейшла його синові Гаврилові, який в 1829 р. звільнився з військової служби поручиком, приїхав на Полтавщину: з 1832 р. до 1838 р. служив засідателем Полтавської палати громадянського суду, а жив з сім'єю в х. Індутнівці (Канлибівці).
В 1838 р. він виїхав із Полтавщини, останній час служив в Петербурзі, де і помер в 1873 р. А його маєтність в Канлибівці в 60-х чи 70-х роках була продана, але назва хутора збереглася.
А за переписом населення 1910 р. хутори Індутнівка і Кандибінка були об'єднані однією назвою Кандибівка, де мешкало 200 мол.
В 1926 р. тут мешкало 394 чол. обох статей, В 1938 р., коли в державі ліквідовувались хутори, хутор Кандибівка (Індутнівка) ввійшов до склиду с. Макснмівка.
Частка Індутнівки, яку одержав Трохим Григорович, згодом перейшла його дочці Ірині Трохимівиі. Близько 1820 р. вона одружилася з козаком Швайкевичем Харитоном Єфремовичем. Вони побудували в Індутівці житловий будинок, господарські приміщення і стали тут мешкати.
У них народилося семеро дітей, наймолодший Олександр, майбутній відомий художник. Про нього - окрема розповідь. В січні 1852 р. Ірина Трохимівна продала свою Індутнінську маєтність своєму сусідові Стороженкові А.Я., який приєднав її до купленої раніше Щербаківської маєтності.
Частка Індутнівки, яку одержав у спадщину Ілля Григорович. ще довго зберігала первісну назву хутора. В 1896 р. тут було 18 дворів, в яких мешкало 108 чол. обох статей.
В переписах населення 1910 і 1926 р.р. ця стародавня назва уже не фігурувала: залишок Індутнівки увійшов до складу х. Кандибівки який в 1938 р. став складовою частиною Максимівки.
Про інших володарів х. Індутнівки (Кандибівки) пише М.В. Стороженко в праці «3 мого життя»:
«Клавдія Гаврилівна Яцюта, що довгий час удовувала, маючи тільки самого Володьку (сина), мала невеличкий клапоть поля та оселю поруч з родиною Диких у хуторі Індутнівка на Сліпороді, бо стара Дика та Яцютиха були рідні сестри Кандибівни.
В Індутнівці жив Григорій Іванович Дикий, що мав вісімнадцятеро дітей - сини його поробилися агрономами, кооператорами, суддями, вчителями, адвокатами».
ВИДАТНІ ЛЮДИ СЕЛА
В х. Індутнівці народився відомий художник
Олександр Харитонович Швайкевич.
Він був модним
портретистом, але перевагу віддавав релігійному живописові, проектував
іконостаси, робив ескізи церковних розписів, сам малював ікони,
захоплювався архітектурою. |
|
