1 вересня для першокласників розпочнеться досі невідомий період у житті. На них чекає шкільна форма, парта, новий розпорядок дня, перший учитель, знайомство з однокласниками, уроки, перерви, домашні завдання. Як же правильно підготувати дитину до школи, щоб вона почувала себе упевнено і ходила туди з цікавістю та бажанням?

Що треба купити для першокласника
Портфель. Краще, якщо це ранець, причому легкий: учень 1-2 класу повинен носити за плечима не більше 1,5-2 кг. «На виріст» купувати ранець не варто. Ранець-рюкзак не має бути ширшим за плечі.

Школа - новый ответственный этап в жизни ребенка и, к сожалению, начало этого пути не всегда проходит гладко. У большинства первоклашек в течение разного времени наблюдается так называемый школьный стресс. И это не удивительно, ведь период, когда дети идут в первый класс, приходится на очередной возрастной кризис.

Именно в это время происходят существенные перемены в организме: быстрая прибавка в росте, изменения в работе сердечно-сосудистой, нервной, дыхательной и других систем. Это приводит к повышенной утомляемости, раздражительности, перепадам настроения.

Для того щоб зображення виглядало рельєфним і живим, потрібно зобразити гру світла і тіні. Це завдання часто ставить у глухий кутпочатківців малювальників. На щастя, для її вирішення існує чіткий покроковий алгоритм, придуманий художником Бертом Додсоном і названий ним«Карта світлотіні».

 Перш ніж описати цей алгоритм, поговоримо трохи про градаціях сірого кольору. Уявіть собі шкалу: на лівому кінці вона біла, на правому - чорна. А між цими двома кольорами знаходиться безліч відтінків сірого.

Чому небо блакитне? Чому корови не літають? Звідки діти беруться? Чому сніг тане? Чому кішки нявкають? Чому сир «дірявий»? ..

 Про що тільки не задають наші дітки! .. А ось питання «Чому на нуль ділити не можна?» Не задають. Чому?  Бо ще в школі вчителька сказала, що НЕ МОЖНА.  Не можна, значить, не можна! Значно пізніше, вже в інститутах, ми дізналися, що ділити виявляється все-таки можна, і вийде в результаті -  нескінченність.  Але, зізнайтеся, наш розум прийняв цей факт як якесь допущення, умовність, адже ми з дитинства пам'ятаємо - не можна. А, власне, чому все-таки?

Ви вирішили працювати психологом у школі. Із чого ж почати?

1. Твій начальник - директор. Саме йому ти й підкоряєшся, і саме він дає вказівки. У директора довідайся про цілі та задачі школи і під ці цілі й задачі склади свій план роботи.
Вивчи правову базу (Положення про службу практичної психології в системі освіти, права й обов'язки шкільного психолога; етичний кодекс психолога, які рекомендуються тимчасові нормативи діагностичної та корекційної діяльності).

Незважаючи на відверту лозунгово цих фраз, мало хто з цим не погодиться і навіть сам учитель сперечатися навряд чи буде. Але, чому і як учити фахівця, найчастіше вже зарекомендував себе у своїй школі, серед своїх учнів та колег?

Професійна підготовка - в наявності, чималий практичний досвід - теж є, - саме час ділитися з іншими, відданість і любов до своєї справи - гідні захоплення!
Якщо на шкільній педраді зачитати список кваліфікаційних вимог до вчителя, то багато упевнено скажуть: "Так всі вчителі цим володіють!"