Означальні підрядні речення в англійській мові виконують функцію означення і відповідають на питання what? which? (який? котрий?) та інші. В реченні вони розташовуються безпосередньо після іменника в головному реченні і з’єднуються з ним за допомогою сполучників:

В складнопідрядному реченні складові частини нерівноправні, одне з простих речень пояснює інше.

Другорядне, залежне речення, називається підрядним, а основне за змістом – головним.

Такі речення зазвичай з’єднуються підрядними сполучниками after, that, if та іншими, але можуть використовуватися і без них:

Два або більше простих речень в англійській мові можуть бути об’єднані в одне складне, що б виражало загальну думку.

Складні речення поділяються на складносурядні та складнопідрядні.

Складносурядні речення в англійській мові в англійській мові складаються з рівноправних за значенням простих речень, що не залежать одне від іншого.

Окличним може стати будь-який тип речення, якщо він буде виголошений з емоційним забарвленням:

I’m thirsty! – Мене мучить спрага!

Be quiet, Jack!

What’s is that?! – Що це?!

Наказові речення в англійській мові (або, як їх ще називають, спонукальні речення) висловлюють спонукання до певної дії, прохання, наказ, а в негативній формі – заборону.

Наказове речення в англійській мові має звичайний, прямий порядок слів, але починається з дієслова, а іноді складається з нього одного:

Безособові речення (Impersonal Sentences) – речення в англійській мові, що не мають суб’єкта дії. Але оскільки за правилами англійської граматики у реченні завжди має бути підмет, то його роль у таких реченнях виконує займенник it.

Речення в англійській мові розподіляються на декілька типів:

• Прості речення
• Складнопідрядні речення
• Складносурядні речення
• Умовні речення

До складу речення можуть входити слова або словосполучення, що не пов’язані з іншими членами речення. Їх не відносять ні до головних, ні до другорядних членів речення.

До цих елементів відносять звернення, вигуки та вступні слова з словосполученнями.

Обставина – це член речення, що позначає, як і за яких обставин відбулася дія. Вона відповідає на питання “коли? чому?” та інші. Наприклад:

I have a meeting with them at 6 p.m. – В мене була зустріч з ними (коли?) о шостій вечора.

I didn’t go with them to the cinema becouse I was sick. – Я не пішов з ними в кіно, (чому?) бо я хворів.

Означення - це член речення, який позначає ознаку предмета, доповнює або уточнює його значення.

Означення в англійській мові відповідає на питання “який? чий? котрий?” та розподіляється на два типи: ліве (препозитивне) та праве (постпозитивне).