|
19.10.2022 До 80-річчя УПА: уродженець Полтавщини, письменник, лікар, ідеолог українського націоналізму Юрій Липа | |
 Сьогодні розповімо про одного із ідеологів українського націоналізму, полковника УПА, громадського діяча, письменника, лікаря, автора української геополітичної концепції, а ще — одного із засновників нового напряму української медичної науки — фітотерапії. Доктор філософських наук, професор Олег Гринів слушно зауважив: Юрій Липа народився на Полтавщині. Тогочасні документи засвідчують, що він був хрещений в Успенській церкві села Старі Санжари. Таїнство хрещення здійснив його дід, отець Іоан (Булдовський). Дослідниця життєвого та творчого шляху Юрія Липи Світлана Кучаренко встановила, що його батьком був Іван Липа, який у 1898-1902 роках працював земським лікарем у містечку Мачухи на Полтавщині. Тут, у Мачухах проживала і мати Юрія Єлизавета Геращенко (в дівоцтві Булдовська). Дядько Ю. Липи по матері — Феофіл, митрополит всієї України, Української соборно-єпископської церкви (1929-1937), Української автокефальної православної церкви (1942-1943), архієпископ Харківський та Полтавський. Його розстріляли сталінські кати у 1944 році. Рідним братом Юрія по матері є Ігор Геращенко, який у 1918 році героїчно загинув під Крутами, стримуючи російсько-більшовицьку навалу на Київ.У лютому 1910 року, після смерті матері Іван Липа переїхав разом із сином зі Старих Санжар до Одеси. Юрій Липа — діяч Української революції 1917-21 рр.: був активним учасником Перших визвольних змагань в Одесі в лавах Гайдамацької дивізії, а згодом — куреня Морської піхоти Збройних сил УНР. Наприкінці 1920 року змушений емігрувати до Польщі. Уже в юнацькі роки Юрій проявив себе як видавець і журналіст. Він був редактором газети «Вісник Одеси» (Одеса, 1918), журналу «Нова думка» (Кам’янець, 1920), співзасновником видавництва «Народній стяг» (Одеса, 1917; Каліш, 1924-1925; Варшава, 1933-1935, Львів, 1935-1936) та ін. Поринув і в громадсько-політичну діяльність: активний учасник українських студентських корпорацій «Чорноморе» (1925-1933, Данциґ, Познань, Варшава); співробітник Українського Економічного Бюро (1933-1934, Варшава); очільник Українського Допомогового комітету (1940, Варшава); ініціатор створення і співробітник Українського Чорноморського інституту (1940-1944, Варшава). Займався письменницькою діяльністю. Разом з Євгеном Маланюком стає фундатором літературної групи «Танк«(1929, Варшава). Його творча спадщина налічує понад 360 творів. Серед них три поетичні збірки: «Світлість» (1925), «Суворість» (1931), «Вірую» (1938); літературознавча збірка «Бій за українську літературу» (1935), тритомник новел «Нотатник» (1936-1937); історичний роман «Козаки в Московії» (1930-1931, 1934), публіцистичні праці «Призначення України» (1938), «Чорноморська доктрина» (1940). У 1941 році Юрій Липа написав працю «Розподіл Росії», яка нині є надзвичайно актуальною. У ній український мислитель точно визначив головну суперечність Росії як нації та держави: вона «розривається між Європою й Азією, між національною органічністю та імперською захланністю, між Заходом і Сходом як цивілізаціями. У цьому закорінені всі проблеми Росії: вічне скрите протиборство-ненависть між її класами, що знайшли своє яскраве вираження у диктатурі і наджорстокостях большевизму, вічна схильність до крайнощів, що часто призводять до руїн і злочинів масового характеру, вічна імперсько-геополітична ворожість до інших народів, які в неї завжди діляться тільки на «більших» і «менших» ворогів, а друзями бувають тільки як раби або засоби для міжнародних маніпуляцій». У монографії «Розподіл Росії» він переконує читача: з огляду на розміри, потенціал і геополітичні претензії Росії, вона становить стабільну загрозу для усієї планети. Закінчив медичний факультет Познаньського університету і з 1929 по 1943 рік жив і працював у Варшаві. Опублікував також дослідницькі праці про лікувальні властивості рослин: «Фітотерапія» (1933), «Цілющі рослини в давній і сучасній медицині» (1937), «Ліки під ногами» (1943). Влітку 1943 року Юрій Липа з сім’єю переїхав з Варшави на Львівщину, до Яворова. Лікував селян та рятував від смерті вояків Української повстанської армії, аби повернути їх до збройної боротьби проти коричневих і червоних окупантів, готував тексти листівок і відозв до населення і німецьких солдат.  Памятник Юрію Липі в селі Іваники Яворівського району Львівської області Від липня 1944 року — інструктор 1-ї старшинської школи УПА. З наближенням фронту категорично відмовився від еміграції на Захід. 19 серпня 1944 року його було заарештовано і після жорстоких катувань 20 серпня розстріляно енкаведистами в селі Шутова. Похований Юрій Іванович Липа в селі Бунів. Наказом головного штабу УПА від 10 жовтня 1945 року йому посмертно присвоєно звання полковника. Історик Ігор Стамбол писав:
Для Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті
підготував Анатолій ГЕЙКО, завідувач відділу палеогончарства Інституту кермамології відділення Інституту народознавства НАН України, краєзнавець, с. Мачухи Полтавського району. Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|