На Полтавщині втілюють європейські стандарти молочарства

У селі Сухорабівка Решетилівського району вже два роки успішно працює кооператив по закупівлі молока у населення. Завдяки високим стандартам, які встановили працівники кооперативу, навіть великі та потужні підприємства, які вже не один рік працюють на цьому ринку, змушені рахуватися з новими конкурентами та піднімати закупівельні ціни на молоко.

Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Молочний світанок» займається заготівлею молока від населення в селах Сухорабівка та Каленики Решетилівського району. Молоко збирають та охолоджують, а потім доставляють на Кременчуцький молокозавод – підприємство, з яким кооператив заключив договір. У кооперативі працює четверо працівників, а в літній період додаються ще водій та лаборант. З кооперативом співпрацюють близько ста власників корів.

– Стандарти кооперативу максимально  наближені до європейських, – розповідає працівник кооперативу 26-річний Руслан Жванко, – враховується усе: жирність молока, його щільність, кислотність та термостійкість. До якості молока маємо ряд певних вимог, у порівнянні з конкурентами, наші стандарти — найвищі. Кооператив має свою лабораторію, яка працює щоденно. Завдяки індивідуальному підходу, люди отримують окрім базової ціни, три гривні за один літр молока, ще й додаткову доплату, в залежності від його жирності. Для цього ми придбали сучасний апарат з визначення жирності «Екомілк». Цей прилад коштує 12 тисяч гривень, але саме завдяки ньому ми маємо змогу вести з людьми чесні розрахунки.

Таких кооперативів у Полтавській області лише чотири: в  Санжарському, Козельщинському, Оржицькому та Решетилівському районах. В Україні їх близько двадцяти восьми. Кооперативи тісно співпрацюють, обмінюються досвідом та спільно відвідують семінари й тренінги.  Один із засновників кооперативу  в Сухорабівці, 33-річний Максим Симоненко, розповів, що спочатку не планував повертатися в село, як і більшість молоді пробував влаштуватися у місті. 

– Зараз важко згадати, ким я тільки не працював! Але в якийсь момент зрозумів, що постійне поневіряння по зйомних квартирах, то не для мене і вирішив повернутися додому та зайнятися власною справою. У 2013 році сільський голова запропонував створити молочний кооператив. Я та ще троє людей підтримали цю пропозицію. Лабораторію збудували «з нуля» прямо посеред поля і почали приймати молоко від населення.

Молоко від корів, які мають мастит або яким давали антибіотики, не приймають

Люди з обережністю поставились до новоствореного кооперативу, фермери пояснювати всі переваги співпраці, але найбільше людей лякали високі вимоги до якості молока.

Працівники кооперативу скаржаться, що траплялися випадки, коли люди умисно здавали неякісне молоко, а це, в свою чергу, псувало всю партію і призводило до того, що ціна закупки від молокозаводу значно знижувалась.

– Молоко від корів, які мають мастит або яким давали антибіотики, ми не приймаємо, – говорить Руслан Жванко, – і хоча людям ми пояснили, що обдурити нас просто неможливо, дехто намагався це зробити.  Завдяки дорогим тестам ми з легкістю виявляємо шахрайство. У таких випадках люди отримують попередження, а при подальших спробах здати неякісне молоко шахрая можуть виключити з членів кооперативу.

Бажаючим стати фермером дарують обладнання і корів

Однією з перспектив розвитку молочарства є фінансування міжнародного благодійного фонду «Добробут громад» молочарських кооперативів та людей, які бажають займися родинним фермерським господарством. Для цього за рахунок фонду проводиться реконструкція приміщень для утримання худоби та надається все необхідне обладнання, починаючи від енергозберігаючих освітлювальних приладів та вентиляційних систем до сучасних доїльних апаратів, ціна яких інколи перевищує 1 тисячу євро, та міні-танків – охолоджувачів для молока. Також ця програма включає в себе безкоштовне отримання господарем двох нетелів. Однією з умов є те, що після отримання першого приплоду жіночої статі, дві особини вирощуються до певних розмірів та передаються в дар тому, хто також виявляє бажання створити ферму родинного типу. Усі наступні приплоди господар залишає собі.

Одним із таких фермерів у Сухорабівці є пенсіонер Павло Шапар. Він одним із перших вступив до молочарського кооперативу та створив власну родинну ферму.

– Узимку минулого року відвідавши збори, які організували в нашому селі представники фонду «Добробут громад», ми з дружиною вирішили створити свою власну маленьку родинну ферму, – розповідає Павло Шапар, – згідно європейських стандартів зробили реконструкцію корівника, безкоштовно отримали обладнання та нетелів, тепер господарюємо. Не можу сказати, що все так просто та легко, корма зараз дорогі, але дякуючи хлопцям з кооперативу, якось викручуємось і залишати цю справу не збираємось. Хоча скажу відверто, зараз тримати кілька корів — то швидше ентузіазм, ніж заробіток. Лише маючи близько 20 голів можна говорити про повноцінний прибуток. Хотілось би, щоб цим більше цікавилась молодь, а не лише пенсіонери. Особисто мені шкода, що наше з дружиною рішення не підтримали наші діти. Вони зараз живуть у місті й досі не можуть змиритися з нашим вибором.

Руслан Жванко вирішив розширити своє господарство до 20 голів. Скориставшись проектом «Добробуту громад» «Ферма з нуля», на сьогодні він уже отримав перший транш у розмірі 10 тисяч євро та відзвітував про виконані роботи перед комісією фонду. Тепер молодий фермер очікує на другий транш у 10 тисяч євро, і весною наступного року планує працювати уже на власній фермі.

– Ферма буде повністю оснащена та автоматизована згідно високих європейських стандартів, – запевнює Руслан, – це передусім висока якість продукції, а це, в свою чергу, великий крок в напрямку європейського ринку.

www.podii.com.ua

• На Полтавщині розкрите замовне вбивство
• На Полтавщині затримали злочинну групу, яка нападала на фермерів і катувала їх
• На дорогах Полтавщини все «мінорно»
• На Гребінківщині оновлено місце поховання Євгена Гребінки у Мар'янівці
• Успіхи Полтавських аграріїв