Довіреність - письмове уповноваження, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами.

- Разова довіреність видається для вчинення однієї конкретної угоди або іншої юридичної дії (наприклад, довіреність на отримання зарплати, на підписання певного договору).

- Генеральна довіреність видається на вчинення широкого кола угод та юридичних дій (наприклад, генеральною є довіреність, яка видається керівникові філії юридичної особи).

Особливим випадком спадкування є спадкування за правом представлення, передбачене ст. 1266 ЦК.

Суть спадкування за правом представлення полягає в тому, що хоча деякі родичі спадкодавця (його внуки, правнуки, прабаба, прадід, племінники, двоюрідні брати та сестри) не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом, про те вони не усуваються повністю від спадкування і за певних умов набувають права спадкування.

Спадкоємцями вони виступають, ніби представляючи більш близького родича спадкодавця, який на момент відкриття спадщини помер (звідси й назва - "спадкування за правом представлення").

1. Черговість спадкування за законом

1. Якщо фізична особа не залишила заповіту, або заповіт виявився недійсним, або відсутні умови, які зазначені у заповіті з умовою, або спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину, або незакликаються до спадкування, або вона розпорядилася лише частиною свого майна, настає спадкування за законом.

Отже, спадкування за законом має місце тоді, коли не існує заповіту.

1. Якщо фізична особа не залишила заповіту, або заповіт виявився недійсним, або відсутні умови, які зазначені у заповіті з умовою, або спадкоємці за заповітом не прийняли спадщину, або не закликаються до спадкування, або вона розпорядилася лише частиною свого майна, настає спадкування за законом.

Отже, спадкування за законом має місце тоді, коли не існує заповіту.

Як випливає з положень гл.86 ЦК, підставами закликання до спадкування за законом є споріднення, сімейні стосунки, шлюб, усиновлення, перебування на утриманні спадкодавця не менше 5 років до його смерті.

Спадкування — це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК).

Сукупність правових норм, які регулюють правовідносини, що виникають внаслідок переходу прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), становить підгалузь спадкового права.

20.10.2014 року Верховною Радою України, було прийнято Закон № 5141 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо деяких питань спадкування), який покликаний скоротити витрати та полегшити саму процедуру спадкування у сільській місцевості.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до шести місяців з дня смерті спадкодавця - нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Одним із завдань Всеукраїнського тижня права є сприяння тому, щоб громадяни не лише розширювали свої правові знання, але й навчалися їх застосовувати.

За станом здоров'я або з інших причин пенсіонер іноді не має можливості отримувати належні йому виплати особисто. У такому разі він може доручити цю справу комусь, оформивши відповідний документ - довіреність.

Відповідно до Закону України "Про нотаріат" та Інструкції пропорядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які особисто звернулися за вчиненням нотаріальних дій.

Встановлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон та ін.).

Договір позики є одним з найпоширеніших договорів, що укладаються громадянами. Часто сторони не мають уявлення, як правильно укласти цей договір і які положення важливо закріпити, що в кінцевому результаті призводить до тривалих судових процесів, матеріальних і моральних втрат.

З 01 січня 2013 року в Україні почала діяти безоплатна вторинна правова допомога, яка є видомдержавноїгарантії, що полягає устворенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

У відповідності до ч.2 ст.13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: