Дієслова в англійській мові, як і в українській, бувають двох типів: перехідними та неперехідними.

Перехідні дієслова означають дію, яка за своїм змістом переходить на інший предмет або особу і виражаєтсья прямим доповненням. Приклади:

Іменник в англійському реченні може грати роль майже кожного члена речення, але зазвичай, він грає роль підмета або додатка (прямого, непрямого або прийменникового).

Дієприкметник в англійській мові – неособова форма англійського дієслова, що має властивості дієслова, прислівника та прикметника. В українській мові англійський дієприкметник відповідає дієприслівнику та дієприкметнику.

В англійській мові, як і в українській, дієслово може використовуватися як в активному (Active Voice), так і в пасивному стані (Passive Voice).

Дієслово wish в англійській мові використовується в умовному способі дієслова і перекладається на українську як  “я б хотів“, “я б бажав“. Хоча це не є аксіомою, все залежить від контексту, в якому було використано це дієслово.

Нижче наведені дієслова, після яких вживається герундій в англійській мові.

Роки, місяці та дати

Роки та дати в англійській мові мають свої правила та написання. Так, для позначення року, в якому є 4 цифри, але який менше за число 2000, використовується принцип “число+число”. Наприклад:

1467 – fourteen sixty-seven (чотирнадцять + шістдесят сім)

1600 – sixteen hundred (шістнадцять + сотня)

1703 – seventeen hundred and three (сімнадцять + сотня + три)

1998 – nineteen ninety-eight (дев’ятнадцять + дев’яносто вісім)

Порядкові числівники в англійській мові відповідають на питання котрий? та створюються за допомогою додавання суфіксу -th до кількісного числівника:

Кількісні числівники в англійській мові позначають кількість предметів чи осіб і відповідають на питання скільки?

Як взнати, що це іменник? Як його визначити? Для цього в англійській мові є визначники – слова, що вказують на іменник. Вони зв’язують іменник з контекстом речення.