У підлітковому віці психологічні особливості значно впливають на ризик суїцидальної поведінки
|
 Деструктивна поведінка підлітків – це руйнівні дії підлітка (вербальні чи практичні), які можуть бути спрямовані на самого себе або зовнішній світ і проявлятися в нападах агресії, гніву чи ворожості.
Тобто головною ознакою деструктивної поведінки є її руйнівний характер, спрямований на будь-що: стосунки, злагоду, здоров’я, успіх, дружбу тощо, а також фізичні об’єкти.
Загалом можна виокремити два типи деструктивної поведінки, які різняться за своїми цілями.
Перший тип – зовнішньо деструктивна поведінка, цілі якої спрямовані на порушення соціальних норм (моральних, етичних, культурних), прийнятих у суспільстві.
Прояви зовнішньо деструктивної поведінки:
- умисне заподіяння фізичних збитків іншим людям (побої, хуліганство, крадіжки,
- вбивство);
- моральне приниження інших людей (участь у булінгу (цькуванні), провокування конфліктів);
- порушення соціальних норм (шкільні прогули або відмова від навчання, ухід із дому,
- бродяжництво, агресивна поведінка, обман);
- вандалізм (псування неживих предметів, пам’яток культури, історії, витворів мистецтва, графіті (настінні малюнки) непристойного характеру);
- жорстокість до тварин (знущання, тортури, омертвлення);
- екоцид (нанесення збитків об’єктам природи: підпали, забруднення природного середовища, знищення тварин);
- лихослів’я (вживання нецензурної лексики).
Другий тип – внутрішньо деструктивний, спрямований на саморуйнацію та дезінтеграцію власної особистості.
Такий тип поведінки надає підліткові у психологічному плані тимчасове короткочасне полегшення, проте заважає вести життя, яке забезпечує його благополуччя. Прояви внутрішньо деструктивної поведінки:
- зловживання алкоголем/наркотиками, куріння;
- розлади харчової поведінки (переїдання, голодування, недоїдання);
- дії з ризиком для життя (зацепінг, паркур та ін.);
- надмірна видозміна власного тіла (татуювання, пірсинг, шрамування);
- патологічна пристрасть до комп’ютерних та азартних ігор;
- імпульсивна та ризикована сексуальна поведінка (безладні статеві стосунки, проституція та ін.);
- самоушкодження (різання, висмикування волосся, опіки);
- спроба самогубства (навмисне позбавлення себе життя).
Однією з актуальних проблем сьогодення, яка має незворотні наслідки, є суїцидальна поведінка підлітків.
Суїцидальна поведінка дітей і підлітків – серйозний виклик для суспільства та системи освіти. За даними ЮНІСЕФ, щороку майже 46 000 дітей віком 10–19 років у світі закінчують життя самогубством (приблизно одна дитина кожні 11 хвилин).
В Україні у 2025 році спостерігається тенденція до зростання суїцидів та їх спроб серед дітей на 17% (з 69 до 81). Всього у 2024 році було 144 випадки, 75 з яких завершилася загибеллю дітей. Пік суїцидів припадає на старший підлітковий вік – 14-16 років. У дітей до 11 років можуть виникати суїцидальні думки в період сильного емоційного дистресу. Аутоагресія проявляється в дітей у віці від 11 до 18 років.
У підлітковому віці психологічні особливості (емоційна нестійкість, імпульсивність, підвищений егоцентризм тощо) значно впливають на ризик суїцидальної поведінки.
Дослідження, проведене у 2021-2022 роках показало:
- діти активно повідомляють своєму оточенню про свої наміри, але необхідної допомоги не отримують;
- діти не мають належного доступу до психологічної допомоги. Це зумовлено тим, що така допомога надається з дозволу законних представників, які часто відмовляються від отримання необхідної допомоги. Отже, дитина може скористатися лише анонімними сервісами, дружніми до дітей, якщо про них дитині відомо;
- відсутня комплексна система заходів профілактики суїцидальної поведінки дітей;
- немає протоколів роботи психологів з такою категорією дітей;
- відсутнє спеціалізоване комплексне реагування на такі випадки.
Причини суїцидальних проявів у дітей:
- надмірне навантаження батьками та завищені до них вимоги, що супроводжується
- браком уваги та сприйняття інтересів дітей;
- ізоляція (внутрішнє відчуття, що їх ніхто не розуміє, ніхто ними не цікавиться);
- раптові стресові події у повсякденному житті: припинення стосунків, наявність психічних та поведінкових розладів, насильство, у тому числі з боку однолітків (булінг/кібербулінг),
- залучення дітей до субкультурних групових явищ, які пропагують смерть (деструктивні аніме тощо);
- тенденції сприяння до ризикованої поведінки (зачепінг, паркур, руфінг, зйомки відео
- задля лайків, переглядів, популярності, стрімкого збільшення підписників тощо).
Суїцидальну поведінку, яка є піком емоцій і відбувається на тлі гострої психотравмуючої події, де суїцидальні дії в такий момент реалізуються реактивно (бурхливо, емоційно вразливо, неврівноважено) — не слід сприймати як шантаж чи маніпуляцію, щоб не знецінити підлітка та не спровокувати його на інші вчинки.
Якщо ви помітили, ваш друг потребує допомоги, через те, що потрапив у небезпечну ситуацію, що в такому випадку можна зробити?
Однозначно не слід бути байдужими, важиво допомогти та підтримувати і в таких ситуаціях це можна зробити наступним чином:
- Не поспішайте одразу ухвалювати рішення, подумайте, які реальні ризик для вас або інших людей тут можуть бути. Якщо ви розумієте або відчуваєте, що це є небезпечно для вас, просто скажіть “Ні” та поясніть чому. Інколи такі рішення можуть бути для вас не простими, особливо коли це ваші друзі. Але саме так ви набуваєте сили бути у безпеці.
- Якщо ситуація є критичною та небезпечною для вас або когось іншого, проговоріть про це дорослому, якому довіряєте. Нині є багато випадків, коли діти повідомляли про це дорослим і саме завдяки цим повідомленням інші діти були у безпеці та отримали необхідну допомогу.
- Підтримуйте інших, якщо бачите, що ваш друг або інші потрапили у небезпечну ситуацію, розкажіть про те, до кого можна звернутися за допомогою. Поговоріть із ним/ нею у спокійному місці. Запитайте: «Що сталося?», «Ти хочеш про це поговорити?». Слухайте уважно, не смійтеся і не тисніть, якщо він не хоче розповідати.
Запропонуй разом піти до дорослого, якому довіряєте або ж зверніться на гарячі лінії:
- підтримка ментального здоров’я https://lifelineukraine.com/ або чат-бот
- @LifelineUkraineBot (https://t.me/LifelineUkraineBot).
- Всеукраїнський телефон довіри 0 800 501 701.
- Національна гаряча лінія для дітей та молоді “Ла Страда – Україна”
- 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного) або 116 111 (з мобільного);
- Лінія емоційної підтримки Міжнародної організації з міграції 0-800-211-444.
- Проєкт психологічної підтримки дітей та батьків «ПОРУЧ» (https://poruch.me/)
Якщо ж ситуація стосується правопорушень або вас чи друзів намагаються завербувати російські спецслужби зверніться:
- Національна поліція України: екстрений виклик: 102 (https://www.npu.gov.ua/).
- Гаряча лінія: 0-800-50-0202 (08:00-20:00) (https://www.npu.gov.ua/).
- Кіберполіція: телефон: 0-800-50-51-70 (https://cyberpolice.gov.ua/).
- Електронне звернення: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/.
- Служба безпеки України (СБУ): контактний центр: 0 800 501 482 (https://ssu.gov.ua/) – анонімне повідомлення про підозру на вербування.
Лінії гарячої допомоги (список активних номерів) – https://www.mh4u.in.ua/phones/
За матеріалами Оржицького відділу
Лубенської окружної прокуратури
Схожі матеріали:
|
