|
11.03.2019 Тарас Шевченко: факти, про які не дізнаєшся зі шкільного підручника | |
9 березня в Україні відзначали 205 років від дня народження великого українського письменника - Тараса Шевченка. Кожного року з цього приводу влаштовують свято творчості письменника: шевченкові дні, шевченкіани, творчі читання. Про життя одного з найвідоміших українських діячів можна прочитати в будь-якому шкільному підручнику. Але існують факти з його біографії, про які не дізнаєшся зі шкільної програми. За життя Тарас не писав тексти для пісень, хоча міг би. Уже після смерті автора багато його творів покладені на музику відомими композиторами: Миколою Лисенком, Модестом Мусоргським, Петром Чайковським, Сергієм Рахманіновим. А вірші "Думи мої, думи мої", "Заповіт", "Реве та стогне Днiпр широкий" стали народними піснями.  Український майстер Микола Сядристий створив найменшу в світі книгу "Кобзар", розміром трохи більше половини квадратного міліметра. Це майже в 19 разів менше найменшої японської книги. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреного волоска. Зшито книгу павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. Крім тяги до письменництва, Шевченко володів багатьма талантами, один з яких оцінили художники-іконописці, до яких потрапив юний поет після смерті батьків. Там він дуже швидко освоїв початкові навички в живопису, тому його поміщик вирішив відправити Шевченка до Петербурга, щоб удосконалити майстерність свого кріпака. У тодішній столиці і оцінили здібності майбутнього Кобзаря відомі представники культури - Брюллов, Жуковський і Венеціанов. Саме вони доклали зусиль для звільнення Шевченка з кріпацтва, заплативши чималу суму для того часу - 2500 рублів. Найбільш відомою книгою Шевченка звичайно ж є "Кобзар", якому присвячений цілий музей в Черкасах (єдиний на весь світ в своєму роді). Зібрані в "Кобзарі" вірші перекладені на понад сотню мов світу. Більш 8000000 копій - таким був тираж книги за часів Радянського Союзу, а за часів життя автора перевидавалася 4 рази. Перебуваючи в членстві Кирило-Мефодіївського товариства, Шевченка висував ідеї автономного статусу України та інших слов'янських держав, і столицею такої багатонаціональної держави він бачив місто Київ, а не Москву. Основна освіта українського художника тривала всього два роки. Її він отримав в церковно-прихожанській школі. Причиною заслання Шевченка в Оренбург рядовим були його неприйнятні для Миколи I висловлювання. Крім цього, поетові заборонили займатися творчістю. Однак ця заборона він ігнорував. Саме в Оренбурзі Тарасу Григоровичу написав велику частину своїх повістей. Останньою любов'ю поета була 19-річна дівчина Ликера Полусмак, яка наймитувала в Петербурзі. Простакуватим дівчину Тарас спокушав дорогими подарунками, але вона не захотіла залишити столичного життя і переїхати в Україну, щоб жити в селі. Після вона покинула поета і вийшла заміж за перукаря Яковлєва. І тільки в 1904 року, після смерті свого чоловіка, залишивши дітей в Петербурзі, приїхала до Канева і щодня приходила на могилу Шевченка. Улюбленим напоєм Тараса Шевченка був чай, а улюбленою їжею були: справжній український борщ, "затертий пшоном і заправлений старим салом", вареники з сиром з грубого гречаного борошна і ті ж галушки. Не байдужим також був і до рибних страв. Останні дні свого життя Шевченко провів в Петербурзі. Поховали його на Смоленському кладовищі. Однак за день до своєї смерті, в свій день народження, 9 березня, поет попросив свого вірного друга Григорія Честахівського, щоб в разі його смерті похорон відбувся в Каневі. Останнє бажання видатного художника виконали лише через два роки. Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|