Архів новин    Новини Гребінки    Новини Полтавщини    Новини району    Події    Суспільство    Освіта    Культура    Здоров'я    Спорт    Технології    Новини Полтавщини TV   

Новини Гребінки
20.09.2016
Лубенський лікар попереджає про загрозу паразитів, які вражають печінку

Полтавська область належить до Дніпровської епідемічної території

Лубенський лікар попереджає про загрозу паразитів, які вражають печінкуПолтавська область належить до Дніпровської епідемічної території і разом з Сумською та Чернігівською – до найбільш неблагополучних в Україні за поширенням опісторхозу. Цього року в першому півріччі на Полтавщині вже зареєстровано 57 випадків захворювання, що на 74% більше, ніж у минулому. Найбільше – у Лохвицькому та Лубенському районах

– Десять років тому був резонансний випадок – спалах опісторхозу у с. Бірки Гадяцького району. Були проводи до армії і гості їли сугудай з риб коропових порід, виловлених у місцевих водоймах. Тоді до лікарні потрапили 10 осіб. Обласною санепідстанцією, ученими ВДНЗУ «УМСА» та медиками лікувально-профілактичних закладів області було проведено розслідування, встановлений діагноз опісторхозу, причини його виникнення. Усіх постраждалих врятували.

Люди потрапили у халепу через необізнаність, а місцева влада навіть наполягала на покаранні окремих медичних працівників за те, що допустили спалах, – розповіла Марина Тихоліз, лікар-паразитолог Лубенського міжрайонного відокремленого підрозділу лабораторних досліджень ДУ «Полтавський ОЛЦ МОЗ України». – Тому санітарно-освітня робота медичних працівників має займати чільне місце в їх діяльності, бо наша область належить до регіонів з високою захворюваністю на опісторхоз.

Опісторхоз — це біогельмінтоз, який спричиняють гельмінти-трематоди, що перебувають у природніх осередках. Атака паразитів зосереджується на ураженні жовчних утворень, печінки та підшлункової залози, що може перетворитися на хронічну хворобу. Людина може інфікуватися, споживаючи сиру, малосолену, сиров’ялену, свіжозаморожену або недостатньо термічно оброблену рибу, або від іншого хворого. Збудник протягом місяця «обживається» в організмі та починає відкладати яйця. Кожен гельмінт-опісторх виділяє близько 1000 яєць.

Але симптоми хвороби малопомітні й можуть проявитися не одразу, а через деякий час і навіть через роки.

Карасі здатні вкласти на лікарняне ліжко

– Формуванню осередку опісторхозу сприяє шкідлива звичка деяких людей вживати сиру рибу (вищезгаданий сугудай – страва зі свіжої, сирої риби), а також виражена стійкість метацеркаріїв (личинок), які можуть зберігатися живими у замороженій рибі та її продуктах від 6 год. (при –30… –40°С) до 25 днів (при –3… –12°С), – продовжує лікар. – Активізація вивчення захворюваності на опісторхоз в області почалася з 60-х років минулого століття. Місцеві осередки опісторхозу були виявлені в басейнах Дніпра, Удаю, Сули, Хоролу, Ворскли та Псла.

Тоді щорічно реєструвалось від 15 до 70 випадків захворювання, люди зверталися до лікарні. Аналіз захворюваності по Україні за останні 5 років показує, що це захворювання реєструється у більшості областей, але найвищий рівень захворюваності щорічно відзначається у Сумській області: 2010 рік – 426 випадків (показник 35,66 на 100 тис. населення у порівнянні із загальноукраїнським 1,33), у 2015 році – 246. Полтавщина ж завжди знаходиться на другому рівні захворюваності: 2010 рік – 135 випадків (8,90 на 100 тис. населення), 2015 р. – 77 (5,97).

Рівень ураження населення в окремих районах Полтавської області коливається від 1,6% до 36%. У басейнах річок Дніпра, Десни та Ворскли метацеркарії виявляли у 0,3-1,5% молюсків. Ураженість коропових риб метацеркаріями коливається у межах 3-18%. Під час злив і повеней яйця гельмінтів потрапляють у водойми, де розвиваються до інвазійної стадії спочатку в тілі молюсків, а потім у тілах коропових риб. Найбільше випадків цьогоріч зареєстровано в Лохвицькому районі – 11, Лубенському – 10, по 9 – у Полтаві та Кременчуці, Миргородському – 5, Семенівському – 4, Хорольському – 3, Гадяцькому – 2 та по одному випадку в Карлівському, Машівському, Пирятинському, Полтавському районах.

Що стосується Лубенського району, то за період спостереження захворюваності в 2009–2015 рр. встановлено, що показник захворюваності, порівнюючи з середнім багаторічним показником (9,63 на 100 тис. нас.), найнижчим був у 2014 році – 6,25 на 100 тис. осіб, а перевищення відзначалось у 2010 році – 16,9 на 100 тис. нас. Діагноз опісторхозу підтверджувався результатами копроскопії (у 100% хворих), дуоденального зондування (77,2%), виявлення антитіл до опісторхісів методом ІФА (57,5%). У 2015 році в Лубенському районі зареєстровано 8 випадків опісторхозу – на 3 більше, ніж у 2014.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мешканці Полтавщини незабаром відчують швидкість нової системи зв’язку екстреної медичної допомоги»

Серед госпіталізованих хворих переважали містяни – 75%. Це пов’язано із більшою доступністю медичної допомоги в місті та низькою санітарною культурою сільського населення, яке рідше звертається до лікарів.

Зазвичай хворі вживали рибу, виловлену у Сулі та Удаю. Абсолютно вся риба, яку їли пацієнти, належить до родини коропових (лящ, лин, короп, карась, білий амур). У 64% досліджених випадків джерелом інфекції була слабосолена, в’ялена риба, а 36% – недостатньо просмажена риба. Тому для профілактики опісторхозу будь-яку рибу з родини коропових потрібно піддавати відповідній технологічній, термічній і кулінарній обробці, яка призведе до загибелі метацеркаріїв.

Гельмінти можуть спровокувати рак

Марина Тихоліз зауважує, що своєчасне виявлення хворих на паразитарні захворювання має надважливе значення, зважаючи на проблеми в екології та зниження санітарної культури населення, втрату оперативного і попереджувального санітарно-паразитологічного нагляду, а також значне скорочення паразитологічних підрозділів державної санепідслужби. Це спричиняє низку проблем у лікуванні паразитарних захворювань. – У деяких медиків склалась думка про невелике соціально-економічне значення паразитозів у сучасних умовах. А це неправильно.

Опісторхоз є нагальною проблемою сьогодення серед паразитозів, – говорить лікар. – Всесвітня історія вивчення проблеми опісторхозу налічує більш ніж 130 років і пов’язана з іменем італійського вченого Рівольта, який у 1884 році вперше описав випадки захворювання на опісторхоз. В Україні випадки захворювання серед людей і тварин були виявлені ще в 1925 році групою вчених під керівництвом К.І.Скрябіна. На Полтавщині проблему вивчав видатний учений Є.С. Шульман. Перші захворювання були виявлені серед мешканців м. Кременчука. І проблема досі дуже актуальна для області.

З огляду на високу захворюваність населення на опісторхоз, у профілактиці особливе значення набуває санітарно-просвітницька робота медиків, своєчасне виявлення інвазованих, їх дегельмінтизація, охорона водойм від фекальних та інших забруднень, контроль за дотриманням технологічних стандартів обробки риби (соління, копчення, в’ялення, смаження).

Повноваження за контролем якості харчових продуктів і води зараз покладено на новостворену держпродспоживслужбу. Коли ж населення почує голос її працівників і відчує їхні рішучі дії щодо якості та безпеки продуктів? Чи почуємо ми від них також і про якість та безпеку рибної продукції?

Медична проблема опісторхозу пов’язана з високим відсотком хронізації, розвитком ангіохоліту, дискінезії жовчних шляхів, рідше – ангіохолецеститу, хронічного гепатиту, панкреатиту. В окремих випадках, особливо під час хронічного опісторхозу, виникає цироз печінки (через інтенсивність інвазії), вторинна інфекція жовчних шляхів, хвороба Боткіна. Унаслідок грубих морфологічних змін та тривалого перебування у печінці може виникати не тільки холангіокарцинома, а й рак підшлункової залози, шлунку. У дітей при хронічних фазах цього захворювання відзначається відставання у фізичному розвитку. Тобто опісторхоз є великою загрозою для здоров’я і життя людей.

Як знизити ризик зараження?

Найдоступнішим і найпростішим методом профілактики є виключення з їжі сирої, малосоленої, в’яленої і недостатньо термічно обробленої риби родини коропових.

Рибу необхідно солити у міцному розсолі з вмістом солі не менше 14% і витримувати не менше 14 діб. Для холодного копчення готується солоний полуфабрикат з вмістом солі не менше 14% з наступним відмочуванням.

Під час гарячого копчення температура риби повинна досягати не менше 70°С. Заморожувати рибу потрібно місяць за температури –10°С, або 6 діб за температури –20°С і нижче. Варити й обсмажувати шматочок риби вагою 100 г потрібно не менше 25 хв.

Рибалки, працівники рибної промисловості, особи із захворюванням жовчовивідних шляхів і підшлункової залози, що мешкають на узбережжях річок, повинні регулярно проходити профілактичні огляди.
 

Схожі матеріали:
👁 1428
Категорія: Новини Гребінки
Теги: опісторхоз, полтавська область, Захворювання




Всього коментарів: 0
Имя *:
Email:
Усі смайли
Код *:

НАЙБІЛЬШ ЧИТАЄМІ