Тіла діють одне на одне із силами, спрямованими вздовж однієї прямої, рівними за модулем і протилежними за напрямом:


Сили взаємодії тіл виникають парами і мають однакову природу...

Сила, яка діє на тіло, дорівнює добутку маси тіла на прискорення, яке надається даною силою:


Ця сила тільки надає тілу прискорення і не залежить від дії інших сил на це тіло. Основне рівняння динаміки. Якщо на тіло діє кілька сил, то геометрична сума всіх зовнішніх сил дорівнює добутку маси тіла на прискорення, з яким рухається тіло під впливом усіх сил:

Маса — фізична величина, яка кількісно характеризує інертні властивості тіла.

Інертність полягає в тому, що для зміни швидкості руху тіла даною силою потрібен деякий час. Чим більшим є цей час, тим інертнішим є тіло. Одиницею маси в СІ є 1 кг. Еталон маси, виготовлений зі сплаву іридію та платини, зберігається в м. Севрі поблизу Парижа.

Основні одиниці у механіці:

кг — кілограм,
м — метр,
с — секунда.

Усі інші одиниці фізичних величин Є ПОХІДНИМИ на підставі фізичних закономірностей (м/с, м/с2) (див. таблицю).

Принцип відносності в класичній механіці: для будь-яких механічних явищ усі інерціальні СВ є рівноправними.

Це зумовлено тим, що маса т, довжина l, проміжок часу Δt в усіх інерціальних СВ мають однакове значення (інваріантні).

Існують такі системи відліку, відносно яких поступально рухоме тіло зберігає свою швидкість сталою, якщо на нього не діють інші тіла (або вплив інших тіл компенсується).

Такі системи відліку називаються інерціальними. Інерціальна система відліку зв’язана з далекими зорями. Будь-яка система, що рухається відносно зір рівномірно і прямолінійно, також інерціальна.

Динаміка — це розділ механіки, який вивчає причини зміни швидкості руху тіл під впливом інших тіл.

Сила (у фізиці) є мірою взаємодії тіл, частинок або частинок і поля.

Сила (в механіці) є причиною прискорення тіл або частинок тіла.

Миттєва швидкість при криволінійному русі напрямлена по дотичній до траєкторії в кожній її точці (рис. 15, а).

Якщо тілу надати прискорення , напрямленого під кутом до його швидкості, то вектор прискорення буде мати дві складові: дотичне, або тангенціальне, прискорення τ , напрямлене по дотичній до траєкторії (колінеарно вектору швидкості), і нормальне прискорення n , напрямлене перпендикулярно (нормально) до вектора швидкості (рис. 15, б).

Рівноприскореним прямолінійним рухом тіла називають такий рух, при якому його швидкість за будь-які однакові інтервали часу змінюється на однакові величини, або рух, який відбувається зі сталим прискоренням вздовж прямої:

Прямолінійним рівномірним рухом називають рух, при якому тіло (матеріальна точка) за будь-які рівні проміжки часу здійснює однакове переміщення, або рух зі сталою швидкістю вздовж прямої: