Радянська нарізна зброя, що популярна в Україні

Попит населення на вогнепальну зброю у нашій країні неухильно зростає. Це стосується як гладкоствольної, так і нарізної зброї. Якщо раніше мисливські карабіни розглядалися насамперед як інструмент для полювання на середнього та великого звіра, то зараз багато хто їх купує як засіб самозахисту, а також снаряд для спортивних змагань. Серед усієї різноманітності нарізних моделей, окремий пласт – це радянські зразки, які мають у своїй основі армійське коріння, і які знайшли живий відгук на цивільному ринку. Про три моделі, на які досі є попит в Україні, ми й поговоримо.

Карабіни на базі АК

Беззмінний лідер упродовж багатьох років – різні варіації мисливського карабіна на базі автомата Калашникова. Навіть далекі від теми зброї люди чули про його невибагливість. Часом міфи сильно перебільшують можливості даного автомата, але в цілому слід визнати, що це проста, надійна зброя, що легко піддається ремонту і тюнінгу, має високу вогневу міць. На базі армійського автомату, шляхом приведення його до відповідності криміналістичним вимогам, низка підприємств нашої країни випускають мисливські модифікації. Останнім часом на них був ажіотажний попит в українських магазинах зброї і тому зараз купити його стає складніше.

На відміну від автомата, карабін не має можливості ведення автоматичного вогню, дальність прицільної стрільби знижена до 300 м, можливість стріляти при складеному прикладі відсутня. Стандартний армійський магазин також був допрацьований – у цивільному варіанті його ємність не перевищує 10 набоїв.

У мисливських магазинах можна зустріти як моделі з дерев'яним прикладом, в мисливському середовищі звані "веслом", а також варіації з металевим складаним прикладом. На вторинному ринку досить рідко, але можна зустріти карабін "Вулкан ТК", який є цивільною версією автомата АКС-74У. Коштує він недешево, але це найменша за габаритами, улюблена багатьма версія АК. Зважаючи на високу вогневу міць і мініатюрний розмір, ця модель більше не випускається, бо на думку правоохоронних органів навіть у мисливському виконанні є зброєю, доступ до якої цивільним особам слід максимально ускладнити.

Згадуючи про те, що основа даної зброї – армійський автомат, слід розуміти, що розроблявся він для специфічних умов застосування – ведення бою мінімально підготовленим солдатом у важких умовах довкілля. І з цим завданням він чудово справляється і до сьогодні. Але як інструмент мисливця він починає програвати західним напівавтоматам, з самого початку створеним під ці цілі – у плані точності і кучності стрільби, ваги, ергономіки. Для спортсменів, які захоплюються практичною стрільбою – АК найдоступніший, але далеко не найзручніший варіант, який навіть у самому тюнінгованому вигляді поступається багатьом західним карабінам.

Яскравий приклад – відсутність у АК затворної затримки (при перезарядці доводиться пересмикувати затвор), що забирає істотний час при зміні магазину, а в спорті кожна секунда має значення. Тому все більшу популярність у спортсменів і не тільки набирає платформа AR-15, про що згадували наші колеги в статті http://www.mukachevo.net/ua/news/view/3594141. До речі, там же вони досить широко оглядають український збройовий ринок, радимо ознайомитися.

На боці карабінів АК важливу роль грає ціна. Мабуть, це найдоступніший нарізний напівавтомат на вітчизняному ринку з хорошим співвідношенням ціна/якість. Друга сильна сторона – впізнаваність. Попит на нього не спадатиме ще багато років.

Карабін "Тигр"

Ще один представник, який має армійське коріння. Однак у цьому випадку мисливський карабін – окремий виріб, а не конверсія армійської зброї. В основі конструкції "Тигра" лежить снайперська гвинтівка Драгунова, яка у збройних силах посідає місце марксманської гвинтівки – вона використовується снайпером у складі піхотного підрозділу, не відрізняється видатними вогневими якостями в порівнянні з високоточними снайперськими комплексами, але дозволяє вести прицільний вогонь на дистанціях, недоступних автомату.

"Тигр" відрізняє надійність, практично повна відсутність осічок (механізм армійської снайперської гвинтівки дається взнаки). Важлива перевага – можливість встановлення бічної оптики. Це дозволяє за необхідності використовувати стандартні прицільні пристрої.

Гвинтівка Мосіна

Цій гвинтівці вже понад століття. Перший зразок з'явився у 1891 році і досі її можна зустріти на полях битв. Причини цього – велика кількість цієї зброї на складах, а також поширений патрон, який використовується масою іншої зброї, у т.ч. кулеметом ПКМ.

Всі гвинтівки Мосіна, що зустрічаються в українських мисливських магазинах, мають доопрацьовані прицільні пристосування, які не дозволяють вести ефективний вогонь на дистанції понад 300 м. Нерідко у продажу можна зустріти зразки 20-х – 30-х років XX століття, що з одного боку має певну цінність для колекціонерів, але з іншого зобов'язує дуже уважно підходити до вибору, бо придбати гвинтівку у дуже хорошому стані – часом непросте завдання.

Цей зразок відрізняє висока убивча сила. Кулю гвинтівкового набою 7,62x54 R відрізняє потужна дульна енергія (4151 Дж проти 2206 Дж у АК), що дозволяє полювати на великого звіра. Однак гвинтівка сильно морально застаріла, досить важка і незручна як мисливська зброя, насамперед для ходового полювання. Знайти зразок з незношеним стволом досить складно, а в іншому випадку всі переваги "Мосінки" зводяться нанівець.

Тим не менш, через свою вартість, впізнаваність, історичну цінність і хороший бій у зразків, що непогано збереглися, - попит на гвинтівку стабільно високий.

Насамкінець

Зразки радянської розробки й досі популярні серед українців. У магазинах зброї є далеко не все, що можна купити на вторинному ринку, де зустрічаються також карабіни СКС, самозарядна гвинтівка Токарєва та ін. Це непогані зразки, що чудово відпрацьовують свою ціну, хоча і морально застарілі.

• Собаку, яка покусала 43 полтавчан нерешті зловили
• Транспорті міліціонери проводять операцію "Зброя та вибухівка"
• На Полтавщині мотоцикліст їхав в магазин із арсеналом зброї в колясці
• На Полтавщині окремі виборчі дільниці охоронятиму мисливці зі зброєю
• Невідомі обстріляли товарний потяг на Харківщині