06.03.2014 Тарас Кутовий: «Українську армію можна підтримати грошима за рахунок скорочення чиновницьких витрат» | |
Тарас Кутовий: «Українську армію можна підтримати грошима за рахунок скорочення чиновницьких витрат»Баченням подій останніх днів з нами поділився народний депутат України від партії «УДАР» Тарас Кутовий – Майдан породив ланцюгову реакцію співучасті, добра, загальнолюдської любові і взаємодопомоги, він на практиці довів, що справжнього друга можна пізнати в біді. Єдине, за що мені прикро: ми досягли цього такою страшною ціною людських життів. Співчуваю усім родинам, які втратили своїх рідних під час цих подій. І ще не оговталися ми від усього цього, як почалися усім відомі події в Криму, коли 27 лютого озброєні люди без знаків розпізнання, які, однак, не приховували, що вони з Росії, почали блокувати українські військові частини. Президент Росії Володимир Путін абсолютно втратив зв’язок із реальністю, ввівши свої війська на територію нашої держави, порушивши низку міжнародних актів. А засідання Ради Безпеки ООН, яке зібралося з ініціативи Росії, лише підтвердило, що тільки Кремль вірить у правильність своїх дій. Усі решта країн світу так чи інакше засуджують втручання у справи України й обіцяють відреагувати санкціями у разі подальшого нагнітання конфлікту, як це, наприклад, зробили США. До того ж, компетентним органам ще належить розібратися, чому на території Російської Федерації нині переховують людину, яку Генеральна прокуратура України розшукує за підозрою у масових вбивствах. – Очевидно, Путін сподівався на швидку перемогу, але здійснити бліцкриг (теорія ведення «блискавичної» війни) окупантам не вдалося. У чому, на Вашу думку, полягають причини цього? – Передусім, припускаю, вони сподівалися, що кримчани їх зустрічатимуть із квітами, а військові складатимуть зброю за обіцянки отримати паспорт іншої країни та місця в армії Російської Федерації. Але цього не сталося, і протистояння перейшло в іншу фазу. Зараз триває потужна інформаційна війна. І вирішення конфлікту в Криму не в останню чергу залежить від того, як спрацюють українські та міжнародні журналісти. Будемо відверті, провідні російські ЗМІ ще за часів Майдану зажили слави не надто чесних. Сьогодні вони пишуть, що українці ігнорують мобілізацію, але всі ми бачимо черги біля військкоматів усієї країни. Чи, наприклад, маніпулюють інформацією про наплив біженців з України до Росії, ілюструючи свій сюжет зйомкою із пропускного пункту села Шегині, що на Західній Україні, де справді постійна черга бажаючих проїхати до Європи. Або один із кримських сепаратистів заявив, що на бік окупантів перейшли кілька тисяч українських військових і здалися кілька військових частин. І ось ця новина вже серед гарячих – на провідних російських сайтах. Тим часом ми знаємо, що українські бійці у непростих умовах демонструють свій патріотизм, честь і відданість народу, якому вони давали присягу. Це неймовірне торжество духу. І, очевидно, що на такий розвиток сценарію Путін не сподівався. – Які висновки нинішня влада вже може зробити з цього конфлікту? – Нинішні події наочно показали, що знекровлена армія у нашій країні потребує невідкладної підтримки. Протягом останніх років Янукович цілеспрямовано знищував її, урізаючи і без того куце фінансування. Тому нещодавно фракція «УДАР» звернулась до Верховної Ради з питанням перегляду бюджету і збільшення фінансування армії за рахунок витрат на органи центральної влади. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сергій Болоболін залишає посаду генерального директора Укрзалізниці Ми також будемо добиватися того, щоб кожен, хто сьогодні виконує свій військовий обов’язок у Криму, отримав статус учасника бойових дій, а, отже, міг розраховувати на передбачені законодавством соціальні та фінансові гарантії. Поки ж цей механізм не запущений, у нас лишається тільки одне – просити людей, зокрема, представників бізнесу, про порятунок української армії. Фактично, варто зробити те саме, завдяки чому тримався Майдан, – направити свою підтримку тим, хто цього зараз найбільше потребує. Важливо підтримати бійців і морально. Маленький внесок може зробити кожен із нас – написати листа до будь-якої кримської військової частини або подзвонити друзям, які живуть у східних регіонах, і просто підтримати їх, дати зрозуміти, що їхня доля вам не байдужа. – Що нас очікує, коли нарешті настане мирний час? – На щастя, революції, протистояння та всілякі незгоди закінчуються рано чи пізно. Хочеться вірити, що гарячі голови, які стоять за вторгненням у Крим, трохи охолонуть під впливом міжнародного тиску. І після цього ми маємо створити нові правила життя, за які, власне, й стояли люди. Нас, як фахівців, чекає щоденна праця і повільна боротьба із хабарями, зловживаннями, хамством від найнижчого рівня – маємо виполювати це, як бур’ян. А найголовнішим рушієм у цих процесах повинні лишатися сила, єдність і дух, народжені Майданом. Якщо ми добре засвоїли його уроки, то держава зміниться дуже скоро, повірте. Події та коментарі
Схожі матеріали: | |
|
Всього коментарів: 0 | |
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|