ВИДАТНІ ЛЮДИ ГРЕБІНКІВЩИНИ

 
Поиск:   

    

Маркович Опанас Васильович








Маркович Опанас Васильович

(1822-1867 рр.)
Етнограф, фольклорист, громадський діяч


  Народився Опанас Васильович маркович 8 лютого (27 січня) 1822р. у с. Кулажинцях (тепер Гребінківського району Полтавської області). Він був шостим сином начальника канцелярії військового міністра  Василя Марковича.

  Вже в дитинстві була помічена його тяга до музики. Мати Опанаса, Олена Леонтьєвна Керстен, сама непогана музикантка і прихильниця народних пісень, заохочувала його записувати почуті на вечорницях (де Опанас спілкувався з ровесниками кріпаками) пісні. Потім Олена Леонтьєвна придумувала до них музичний супровід і вони з сином виконували ті пісні перед гостями.

  У 1836 році батько відправив Опанаса до 2-ої Київської гімназії, при Київському університету св. Володимира, де ректорував їх близький родич Михайло Максимович. Викладали в гімназії університетські професори. Сам Максимович читав історію і словесність. Хлопчина став улюбленцем професора російської літератури Івана Даниловича Краськовського, пристрасного любителя українського фольклору. Він годинами міг слухати Опанасові перекази історій, почутих хлопчиною у кріпосних друзів в Калюжинцях. За його дорученням Опанас став записувати всі народні перекази, казки, прислів'я і приказки, а також пісні, що чув від селян.

  У 1846 закінчив навчання в університеті. За участь у діяльності Кирило-Мефодієвського Братства в 1847 був засланий до Орла. В 1851 Маркевич разом з дружиною, українською письменницею Марко Вовчок повернувся в Україну. В 1860-61 перебував у Петербурзі, брав участь у виданні ж-лу «Основа».

  У 1853—1855 рр. жив у м. Києві (служив у палаті державних маєтностей), у 1855—1858 рр. — у м. Немирові (працював учителем у гімназії), у січні 1859 р. виїхав до Cанкт-Петербурга, де зустрічався з Т. Шевченком, П. Кулішем та І. Тургенєвим. З квітня 1859 по жовтень 1860 р. перебував у Німеччині, пізніше (до 1861) — знову в Cанкт-Петербурзі, де співробітничав у журналі «Основа». Останні роки життя мешкав у містах Чернігові та Новгороді-Cіверському, де служив мировим посередником, співробітничав у газеті «Черниговские губернские ведомости» та «Записках Черниговского статистического комитета»; входив до місцевого аматорського театрального гуртка, написав музику до вистав «Наталка Полтавка» (за п’єсою І. Котляревського) і «Чари» (за п’єсою К. Тополі).

  Як етнограф друкував розвідки про календарно-обрядові (русальні, купальські) та родинно-побутові народні пісні («Родинні обряди», 1869), збирав пісні, прислів’я та приказки (близько 5 тис.). Зібраний О. Марковичем фольклорний матеріал був опублікований у збірниках: «Народні південноруські пісні» А. Метлинського (1854), «Українські приказки, прислів’я і таке інше» М. Номиса (1864), «Історичні пісні малоруського народу» В. Антоновича та М. Драгоманова (1874—1875).

Помер від туберкульозу у Чернігові, 1 вересня (20 серпня) 1867 року.





Могила О. Марковича на Болдіних горах.
Місто Чернігів, Україна





ЗАРАЗ ЧИТАЮТЬ


Що таке база для нігтів та її види

/_pu/70/69796992.jpg

Киста почки – что это за патология и ког...

/_pu/70/93957636.jpg

Чому ми засинаємо після сексу?

/_pu/70/72609186.jpg

Ремонт под Ключ: Творческий Подход к Пре...

/_pu/70/28178354.jpg

Чи бувають у чоловіків множинні оргазми ...

/_pu/70/36689841.jpg

Які існують стилі сексуальної нижньої бі...

/_pu/70/85115414.jpg

Психологічні тригери алкогольної залежно...

/_pu/70/72241910.jpg

Як романтичні фільми руйнують наше уявле...

/_pu/69/91573937.jpg

Речі за якими ви можете визначити, чи за...

/_pu/70/43426323.jpg

Выбор кафеля для кухни: Советы и Тренды

/_pu/70/06260094.jpg

Найкращий спосіб підвищення потенції у ч...

/_pu/70/52734467.jpg

Як боротися з апатією: від цього стану н...

/_pu/70/38380339.jpg