Медична реформа: Полтавщину ділять на госпітальні округи

На сьогодні на Полтавщині вже фактично створено первинну ланку медичної допомоги

Реформування медичної галузі в області і розширення спектру медичних послуг — про це сьогодні говорили під час апаратної наради у голови Полтавської ОДА.

На сьогодні на Полтавщині вже фактично створено первинну ланку медичної допомоги — сімейні амбулаторії та центри первинної медико-санітарної допомоги. Відповідно до нормативів МОЗ їхня кількість варіюється від одного закладу на 10 тисяч міського населення до 4 — на 10 тисяч сільського населення.

Наступний крок у плані вдосконалення надання вторинної медичної допомоги населенню — створення госпітальних округів. За словами директора Департаменту охорони здоров’я Віктора Лисака, Департаментом розроблено проекти чотирьох госпітальних округів в області, зокрема в містах Полтава, Кременчук, Лубни та Миргород.

Для кожного госпітального округу проведені розрахунки кількості закріпленого населення, ліжкового фонду, кількості госпіталізацій, пологів, операцій (стаціонарних і амбулаторних) та радіусу обслуговування.

Попередньо заплановано створити в округах 4 лікарні інтенсивного лікування, 28 — планового лікування, 2 дитячі лікарні інтенсивного лікування та 3 — відновного лікування.

— Ми маємо доступність до лікарняних закладів, але потрібно говорити про якість та безпеку медичних послуг, — прокоментував Віктор Лисак. — І про те, що ліжко і стіни не лікують. Ця тема викликає багато дискусій. Проте саме пацієнти вже зараз обирають якість медичних послуг.

Як приклад, Віктор Лисак навів статистику пологів. На сьогодні 76% мешканок області народжують не у відділеннях районних лікарень, а у 8 спеціалізованих пологових стаціонарах, з яких два — перинатальні центри у Полтаві та Кременчуці. Тобто жінки обирають безпечні і якісні медичні послуги.

— Натомість утримання одного неефективного і небезпечного для пологів відділення (де за рік народжується щонайбільше 100 дітей) обходиться державі у понад 700—800 тисяч гривень на рік. Одні пологи коштують майже 5 тисяч. Тому наша позиція — гроші йдуть за жінками, — додав Віктор Лисак. — Така ж ситуація із ліжко-місцями. За 10 років кількість населення різко впала, а кількість ліжок у районах залишається та ж, або взагалі збільшується. Це свідчить про те, що ми неефективно використовуємо ресурси і неефективно лікуємо. Використання коштів зводить до утримання установ. І це потрібно змінювати.

— Ми не повинні витрачати шалені гроші на утримання закладів, вкладати кошти у стіни і вікна, а не в якісні медичні послуги й сучасні технології, — зауважив голова Полтавської ОДА Валерій Головко. — І до органів місцевого самоврядування необхідно донести зміни філософії використання коштів. Адже з наступного року у рамках медичної реформи передбачається, що фінансування «ходитиме» за хворим. Тоді кожен лікар буде боротися за пацієнта.

З іншого боку, представників того ж місцевого самоврядування необхідно детально інформувати про досягнення та можливості третинного рівня медицини — обласних закладів охорони здоров’я, де надається високо спеціалізована медична допомога.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Полтавщині запустили новий електронний сервіс «Безкоштовні ліки»

Йдеться, зокрема, про спеціалізовані заклади та відділення, де лікують гострі стани серцево-судинних захворювань, які на сьогодні посідають перше місце серед причин смертності мешканців Полтавщини. Як приклад, Віктор Лисак згадав створений торік центр інтервенційної радіології та інсультний центр, розпорядження про створення якого вже підписано.

— Про те, яка допомога надається на первинному, вторинному та третинному рівні, мають знати і звичайні мешканці області, і представники органів місцевого самоврядування. Бо інколи люди не розуміють, які послуги вони можуть отримати на різних рівнях медичної допомоги, — прокоментував Валерій Головко. — З іншого боку, борючись за лікарню як установу, на місцях забувають, що пацієнт — це головна мета галузі охорони здоров’я. Пацієнт і його здоров’я має бути на першому місці у лікарів і влади, не установа.

Очільник області також дав доручення Департаменту охорони здоров’я провести кущові наради з депутатами районних і сільських рад, аби обговорити, які програми фінансуються коштом обласного бюджету, а де необхідна фінансова підтримка місцевих рад. Мета цих нарад — концентрувати фінансові ресурси різних рівнів так, щоб вони приносили максимальну користь пацієнтам.

Прес-служба Полтавської ОДА

Схожі матеріали: