Нинішню реформу галузі охорони здоров'я реформою в інтересах людей назвати важко

Підвищення якості та доступності медичних послуг - одні з найактуальніших питань, які ставить суспільство перед державою. Адже від цього безпосередньо залежить її майбутнє.

«Економія» на закритті лікарень обійдеться в сотні мільйонів гривень

Сучасне державне реформування медичної галузі в Україні, зокрема на Полтавщині, полягає, по суті, лише в тотальному закритті дільничних лікарень, фельдшерсько-акушерських пунктів, відділень у лікувально-профілактичних закладах та скороченні медпрацівників. До кінця 2012 року на Полтавщині буде скорочено 2300 медичних працівників, а з 25 районних лікарень - створено вісім окружних шпиталів.

Тобто на три райони - один шпиталь. Уже зараз у Гадяцькому районі не працює п'ять ФАПів, а в Лохвицькому - чотири. У Горіхівці, Вовчику, Тарандинцях, Ісківцях та Жданах на Лубенщині закрили дільничні лікарні, а в Гадячі - протитуберкульозну лікарню. І це при катастрофічному зростанні захворюваності на туберкульоз у державі.

Протягом 2009-2011 років скорочено десять штатних посад медпрацівників у Гадяцькому районі, 21-у Чорнухинському, 26 - у Лохвицькому. Тому про якість медичних послуг тут узагалі не йдеться. Бо для цього треба принаймні щоб ці послуги взагалі були доступні для населення.

- Нинішня реформа галузі охорони здоров'я більше схожа на геноцид. Люди просто вимруть, не маючи доступу до медичних послуг, - говорить кандидат у народні депутати Тарас Кутовий. - До мене неодноразово зверталися люди з Чорнухинського району, де вже більше року не працює пологове відділення. Породіль возять у сусідні райони. А до кінця року планують закрити ще й інфекційне та хірургічне відділення. Тепер там працюватиме лише так званий центр первинної медичної допомоги.

За більш кваліфікованими медичними послугами людям доведеться добиратися за десятки кілометрів. А нове п'ятиповерхове сучасне приміщення центральної районної лікарні, по суті, пустуватиме. І не дивно, що в цьому районі сьогодні помирає в чотири рази більше, ніж народжується.

Основні напрями реформування галузі охорони здоров'я в Україні сьогодні передбачають розмежування функцій між первинним (медико-санітарним), вторинним (спеціалізованим) і третинним (високоспеціалізованим) рівнями медичної допомоги.

Так, на першому рівні в сільській місцевості та містах мають працювати універсальні сімейні лікарі - терапевто-невропатолого-офтальмолого-дермо-педіа-тро-гінеколого-хірурго-сто-матологи. То про яку якість медпослуг може бути мова? Метою цього реформування має бути скорочення фінансування медицини та економія бюджету. Хоча така «економія» на найдорожчому і перепрофілювання медзакладів обійдуться в сотні мільйонів гривень.

- Чомусь майже ніхто не говорить про кадровий дефіцит у галузі, про те, що реформу слід починати з пошуку грошей, які допоможуть модернізувати систему, а не зводити все до економії коштів за рахунок скорочення лікарняної мережі. Не роками, а десятиліттями не вистачає коштів на утримання та ремонт лікувальних закладів, забезпечення ліками й витратними матеріалами, на підвищення кваліфікації лікарів, післядипломну освіту тощо. Не кажучи вже про злиденні зарплати медиків первинної ланки, на яку зробили ставку автори реформи, - продовжує Тарас Кутовий.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Благодійні внески в лікарнях Гребінки: за чи проти?

Столиці таке «покращення» не торкається, замки вішають лише на дверях сільських лікарень та амбулаторій. У результаті «оптимізації» сільські жителі змушені добиратися до найближчого лікарського кабінету за 30-40, а буває і за 50-60 км.

При цьому автори реформи стверджують: швидка допомога приїжджатиме до пацієнтів через 15 хвилин після виклику, як у Європі. Однак замовчують, що бригада добиратиметься нашими дорогами на зношених автомобілях, з порожньою аптечкою та валізою, у якій немає ні найнеобхідніших препаратів, ні мінімального запасу донорської крові різних груп, без чого не виїжджає жодна «швидка» в Європі.

За рік на Полтавщині вимирає один район

Ще десять-двадцять років тому українці були здоровішими. Серед основних причин захворювань населення - суттєве погіршення екології, аварія на Чорнобильській АЕС, нездорова їжа, малорухливий спосіб життя, захоплення комп'ютерами та недоступність якісних медичних послуг.

Нині Полтавщина входить у десятку регіонів із найбільш високим показником смертності. Серед онкохворих смертність складає аж 30%. За цим показником область займає друге місце в Україні. І це в одному з найбільш екологічно чистих регіонів України. Дитяча смертність невпинно зростає і нині складає 7,4% проти минулорічного показника у 6,1%.

Полтавська область входить до числа регіонів з надзвичайно низьким рівнем народжуваності і навіть на половину не забезпечує відновлення чисельності населення. За три останні роки народжуваність знизилась на 5%. Тоді як приріст населення по Україні склав мінус 3,1%, в області - мінус 8%. Крім того, Полтавщина займає чільне місце по корупції та здирництву в закладах охорони здоров'я.

За матеріалами "Події та коментарі"

Схожі матеріали: