Архів новин    Актуально    Шкільний екран    Зверніть увагу!    Соціальний захист     Гребінківська ОТГ    Лубенська РДА    Прес-реліз    Технології    Новини Полтавщини TV   


21.04.2015

Лагідна чи сувора дерадянізація


Які будуть наслідки і скільки коштуватиме позбавлення від радянської символіки?


Лагідна чи сувора дерадянізація9 квітня Верховна Рада прийняла закон про засудження комуністичного і нацистського тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки. Що це означає, які будуть наслідки і скільки коштуватиме позбавлення від радянської символіки?

Згідно із новим законом, з вулиць і будівель доведеться прибрати пам’ятники всім комуністам-партійцям, будівникам тоталітаризму, ініціаторам і провідникам репресій, винним у геноциді українців, всіляку радянську символіку, а самі вулиці підлягають перейменуванню.

Турбот з усуненням нацистської символіки не виникає, адже ще з часів Другої Світової війни це суворе табу. Водночас, збивати з надгробків та солдатських нагород радянську символіку не будуть. Так само оберігаються радянські символи, що стали музейними експонатами.

Радянська символіка тепер прирівнюється до символіки нацистської Німеччини. За публічне виконання гімну СРСР або за марш під червоним прапором із серпом та молотом можна потрапити до в’язниці на 5 років. Радянська символіка: прапори, герби, атрибутика, гасла і навіть цитати комуністичних ідеологів забороняються у використанні політичних партій та громадських організацій, а ЗМІ за «пропаганду» можуть позбавити ліцензії. Крім того, в Україні перейменують усі географічні об’єкти, що мають відверто «комуністичне» забарвлення. Згідно з довідником міст та районів України, опублікованим на сайті Верховної Ради, нові імена мають отримати 22 міста та дві області нашої держави. А також усі міські райони, вулиці, провулки, проспекти, площі, майдани та сквери.

Право на перейменування міст та вулиць отримали міські ради. Кошти на це виділятимуть з місцевих бюджетів. Якщо ради на місцях не впораються за півроку, то рішення прийматиме міський голова. На це очільнику міста виділятимуть ще три місяці.

А далі це право перейде до голови обл-держадміністрації. Міська влада матиме право спитати думку народу про ту чи іншу назву, але це опитування носитиме винятково рекомендаційний характер і не матиме юридичної сили. «Комуністичні» назви на тимчасово окупованих територіях, тобто в Криму та на Донбасі, поки що під дію закону не підпадають.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гребінківська ЗОШ №1: Круглий стіл щодо вдосконалення навчально-виховного процесу

Культурологи й кінематографісти задаються питанням: що робити з радянським кіно, як його показувати і чи показувати взагалі.

Експертні групи займаються підрахунками вартості переіменування топонімів та інших організаційних заходів. Лише на дерадянізацію Києва потрібно понад півроку. Ситуація по Україні загалом ще складніша, попри масштабний «ленінопад» на гребені Революції Гідності.

Тільки у Полтаві тільки переіменуванню підлягає два райони міста – Ленінський і Жовтневий, а також понад 50 вулиць і провулків. «Центральний» Ленін покинув свій постамент ще минулого року, але по всьому місту на будівлях чимало радянської символіки.

Чорнухинський район чи не єдиний на Полтавщині оминув «ленінопад». На сьогодні всі пам’ятники комуністичним лідерам залишаються на своїх місцях. Наприклад, у селі Кізлівка погруддя Леніна стоїть поряд із пам’ятним знаком жертвам Голодомору (неподалік від садиби Григорія Сковороди!). У центрі Чорнух є пам’ятники Леніну та Марксу, поблизу школи встановлено погруддя радянської розвідниці Л. Бугорської, яка відзначилася як у боротьбі із німецькими військами, так і з Українською повстанською армією. Подібна ситуація і з вулицями. Справа із вулицею Коцюбинського була не зрозуміла, доки не встановили, що вона назва на честь Михайла – видатного українського письменника, а не його сина Юрія – радянського партійного діяча, що «відзначився» при організації Голодомору на Вінничині та Хмельниччині.

Лохвицький район також має сотні радянських топонімів, хоча від Ленінів поступово позбавляється, звертаючи легендарний металобрухт на корисні справи (як і в Гадячі).

Народний депутат України Тарас Кутовий, який голосував за цей закон, а також за відкриття архівів КДБ, прокоментував нові державні процеси:

— Можливо, саме нинішній час, коли як на долоні видно, хто є хто, — найкращий для позбавлення привидів комуністичного минулого.  Для мене особисто показово, що символіку радянщини активно використовують сепаратисти і це ще один аргумент очиститися від неприродніх, насаджених десятиліттями пропаганди, символів.

Важливо, що на 24-му році нашої Незалежності ми є свідками і учасниками процесу, коли народні обранці дали політичну оцінку комуністичному режиму, фактично прирівнявши його до нацистського. Власне, те саме у своїй пасхальній промові сказав і католицький папа Франциск, поставивши в один ряд нацизм і сталінізм. Ми не повинні думати, що зміна назв міст, вулиць, демонтаж пам’ятників партійним діячам — це щось другорядне. Інакше, чому саме з цього починали свою діяльність ті ж «червоні», чому цим займалися гітлерівці? Наша свідомість формується від того, що нас оточує.

Якщо говорити про культурну цінність і історичне минуле, то, наприклад, тиражовані фігури Леніна по всій країні не є мистецтвом, але є елементом потужної ідеології. Не йдеться про сліпе винищення всього, що було встановлено в радянську добу. Місця пам’яті, як то Шумейкове урочище, які були святими для кожного з нас, так ними і лишаться, збережені у первозданному вигляді. На мою думку, справедливо вшанувати славетних земляків у назвах, і нині ми маємо унікальну можливість увічнити їхні імена, їхні вчинки, назвавши ними найкращі вулиці наших міст, а не задвірки.

Сьогодні кожне місто має героїв, які віддали життя за наш з вами мир у бойових діях на Сході країни. Не пошанованими лишаються земляки, які у минулому зробили внесок у розвиток науки, мистецтва, у становлення міст і сіл. Вочевидь, тут необхідне обговорення, консультації з науковцями, грунтовна і виважена робота.

До речі, Інститут національної пам’яті видав методичний посібник, як правильно організувати процес перейменування і на мій запит звідти передадуть по кілька примірників для активістів мого округу, щоб полегшити їхню діяльність. Переконаний, спільними зусиллями нам вдасться впорядкувати простір, у якому ми живемо. Не дарма ж говорять, що як корабель назвеш, так він і попливе. Тому у назвах має бути все: і напрям, і курс, і попутний вітер.
Події та коментарі


Схожі матеріали:
👁 1012
Категорія: Прес-реліз
Теги: Полтавщина, дерадянізація, полтава, символіка




Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ