|
09.05.2022 Росія в пастці: з чим прийшов путін на парад перемоги в Москві | |
 Путін став заручником своїх міфів. День Перемоги, тобто 9 травня вимагає саме перемоги, а війна в Україні — велика поразка росії. Саме нинішній російський лідер зробив 9 травня головним святом Росії. Сталін скасував урочистості вже за три роки після війни (хоча й залишив «святковий робочий день»). Лише Леонід Брежнєв почав відзначати День Перемоги грандіозним військовим парадом на Червоній площі. Щоправда, зробив це лише один раз, на 20-річчя закінчення війни, але 9 травня знову стало «неробочим святковим днем». Тільки за Путіна армія стала щорічно проходити парадом у центрі Москви. Урочистості були одним із найважливіших елементів нової державної ідеології. Суміші імперіалізмів та месіанізмів - царських та радянських. Щороку ці паради мали доводити, що росія — унікальна держава, наділена моральною перевагою над усім світом — адже в 1945 році Москва перемогла нацизм, який представляв загрозу всьому світу. Звідси мали випливати особливі права, які росія має по відношенню до всіх (особливо до своїх сусідів), які привели її армію на поля України. І ось, у День Перемоги Володимиру Путіну, який виробляв цю ідеологію протягом двох десятків років, загрожує особиста поразка. Поки що всі доступні йому політичні та військові ходи призводять до поразки. Частині військових та цивільних чиновників у Кремлі все ще здається, що вони здатні виграти війну з Україною, оголосивши загальну мобілізацію (для посилення армії) або атакувавши українців ядерною зброєю. В останньому випадку Москва натрапила на тверду заяву Заходу про те, що той не діятиме. Широка мобілізація також викликає сумніви. Хоча більшість росіян, як і раніше, підтримують Путіна і вважають свою країну «обложеною фортецею» (обложеною Заходом, зрозуміло), але невідомо, як вони відреагують, коли президент закличе їх (або їхніх дітей) до армії. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Росії колишній топ-менеджер «Лукойлу» помер за дивних обставин То що ж залишається російському лідеру на його найголовніше свято? Окрім гармат є ще й дипломати. Кремль, ймовірно, спробує розпочати переговори з Києвом, щоб заморозити конфлікт (шляхом припинення вогню чи перемир'я) на досягнутих кордонах. Ще в 2014 чи 2015 році він мав великі шанси на успіх. Але сьогодні Путін із подивом виявляє, що на Заході ніхто не хоче бути посередником у переговорах із Києвом (як канцлер Меркель та президент Олланд у Мінську), що Захід не можна розділити, а путінські друзі (такі як Герхард Шредер), які йому гарантували політичні успіхи на Рейні та Сені, тепер втрачають вплив. Ядерний, емоційний та енергетичний шантаж раптом перестав працювати. Урок, який Захід дав Кремлю, так само важливий, як і завзятість України у боротьбі за свободу. Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|