Ароматичними називаються вуглеводні, у молекулах яких міститься одне або кілька бензольних кілець.

Найпростішим представником ароматичних вуглеводнів є бензол (або бензен) C₆H₆. Будову молекули бензолу вперше запропонував німецький хімік Кекуле у 1865 році.  Атоми Карбону у молекулі бензолу утворюють правильний плоский шестикутник.

Бензол горить кіптявим полум’ям, утворюючи вуглекислий газ і воду. Особливий вид хімічного зв’язку в молекулі бензолу (ароматичний) обумовлює його стійкість проти дії окисників. Бензол не знебарвлює фіолетовий розчин калій перманганату.

Як і насичені вуглеводні бензол вступає в реакції заміщення. Це реакції галогенування і нітрування.

Бензол і його гомологи застосовуються як хімічна сировина для виробництва ліків, пластмас, барвників, отрутохімікатів та багатьох інших органічних речовин. Широко використовують їх як розчинники. Бензол як добавка поліпшує якості моторного палива.

Однією з важливих галузей застосування похідних бензолу є сільське господарство. Тут використовуються речовини, що захищають рослини від комах-шкідників, паразитичних грибів, бур’янів. Такі речовини називають пестицидами.

Вивчаючи вуглеводні, ви пересвідчилися в їхній різноманітності, яка зумовлена здатністю атомів Карбону утворювати молекули лінійної, розгалуженої, циклічної будови; сполучатися між собою за допомогою простих і кратних зв’язків. А ще - утворювати гомологічні ряди та ізомери.

Порівнявши загальні формули алканів, алкенів і алкінів, можна помітити, що вони відрізняються кількістю атомів Гідрогену в молекулах.

Основними джерелами вуглеводнів є природні гази, нафта, кам’яне вугілля. Вони належать до невідновлюваних природних ресурсів.

І тому вже відкриті родовища треба експлуатувати так, щоб максимально вилучати з них копалини і раціонально, з найбільшою користю використовувати їх. Існують різні погляди на походження горючих копалин. Як вважають прихильники теорії органічного походження, поклади утворилися із решток вимерлих рослинних і тваринних організмів, що перетворилися на суміші вуглеводнів у товщі Землі під дією бактерій, високих тисків і температур.

Нафта - масляниста рідина темно-бурого або майже чорного кольору з характерним запахом. Вона легша за воду, у воді практично не розчинна.

За складом нафта - суміш вуглеводнів різної молекулярної маси, головним чином рідких. Крім вуглеводнів, нафта містить оксигено-, сульфуро-, нітрогеновмісні органічні сполуки. Сиру нафту звичайно не використовують. Щоб добути з нафти технічно цінні продукти, її піддають переробці.

Основний метод переробки кам’яного вугілля - це коксування, або суха перегонка. Коксування кам’яного вугілля відбувається без доступу повітря при температурі 1000–1200 °С.

При коксуванні кам’яного вугілля добувають різні продукти: кокс, кам’яновугільну смолу, аміачну воду і коксовий газ. Коксовий газ далі використовують для обігрівання коксових печей, але основні кількості його піддають хімічній переробці. Із нього виділяють водень для синтезу аміаку, з якого далі добувають нітратні добрива - сульфат амонію.

Обробка та використання вуглеводневої сировини нерозривно пов’язані з проблемою охорони довкілля.

Це спричинюється тим, що кожного дня відбуваються викиди в атмосферу, наприклад, вуглекислого газу, який утворюється під час спалювання горючих речовин у побуті, на транспорті, у промисловості. Підвищена концентрація CO2 в атмосфері спричинює парниковий ефект.

Вам відомо, що атоми можуть з'єднуватися один з одним з утворенням як простих, так і складних речовин. При цьому утворюються різного типу хімічні зв'язки: іонна, ковалентний (неполярні і полярна), металева і воднева.

Одне з найбільш істотних властивостей атомів елементів, що визначають, який зв'язок утворюється між ними - іонна або ковалентний, - це електронегативність, тобто здатність атомів у сполуці притягувати до себе електрони.

Молекулярна формула нітратної кислоти HNO₃ . Це безбарвна рідина з їдким запахом. На повітрі «димить». Дуже добре розчиняється у воді, змішуючись з нею у будь-яких співвідношеннях.

Кипить при температурі 86 °С.Нітратна кислота - сильний електроліт, у водному розчині практично повністю дисоціює на йони. Розведена нітратна кислота має хімічні властивості, типові для всіх кислот.