Нітратна кислота реагує з металами інакше, ніж інші кислоти. Це пояснюється тим, що вона - сильний окисник. Нітратна кислота окислює майже всі метали.

При цьому слід пам’ятати, що концентрована нітратна кислота не реагує з алюмінієм, залізом, хромом, іридієм, танталом. Вона їх пасивує. Тому її зберігають і перевозять у тарі, виготовленій із цих металів.

Наука про живлення рослин і застосування добрив з метою підвищення врожайності сільськогосподарських культур та поліпшення якості врожаю називається агрохімією.

Велику роль у становленні агрохімії відіграли французький вчений Жан Буссинго та німецький хімік Юстас Лібіх. Жан Буссенго вперше дослідив кругообіг речовин у землеробстві та роль Нітрогену в живленні рослин. Юстас Лібіх уперше обґрунтував теорію виснаження ґрунтів через винесення поживних речовин.

Карбон і Силіцій знаходяться у головній підгрупі четвертої групи Періодичної системи хімічних елементів. Карбон - елемент другого періоду, Силіцій - третього.

Атоми цих елементів на зовнішньому електронному шарі містять по чотири електрони у стані s2p2. Цим пояснюється подібність їхніх хімічних властивостей. Зі схем будови атомів Карбону і Силіцію випливає, що у звичайному стані ці елементи двовалентні, тому що їх атоми мають на зовнішньому електронному шарі два неспарених електрони. У збудженому стані вони чотиривалентні: на зовнішньому шарі атоми мають чотири неспарених електрони.

За звичайних умов вуглець виявляє невисоку хімічну активність. Більшість реакцій за його участю відбувається лише за високої температури.

Силіцій ще менше активний, ніж вуглець. За низьких температур він навіть хімічно інертний, а при нагріванні його реакційна здатність різко зростає. Найголовніша хімічна властивість вуглецю і силіцію - це їх відновна здатність. Вуглець - один із найкращих відновників.

Відомі два оксиди Карбону: CO і CO₂.

Карбон (II) оксид має молекулярну формулу CO₂. Його ще називають чадним газом. Він безбарвний, без запаху, погано розчиняється у воді. Дуже отруйний. Чадний газ утворює стійку сполуку з гемоглобіном крові. Внаслідок цього кров втрачає властивість переносити кисень в організмі. Настає кисневе голодування. Карбон (II) оксид є несолетворним оксидом. Він реагує з киснем, утворюючи карбон чотири оксид CO₂, і відновлює метали з їх оксидів.

Карбонатна кислота має молекулярну формулу H₂CO₃. Належить до слабких кислот, існує лише в розчині. Нестійка сполука. При нагріванні розчину карбонатна кислота розкладається на вуглекислий газ і воду.

Як двохосновна кислота, карбонатна кислота дисоціює ступінчасто. Утворює дві групи солей: кислі та середні. Кислі солі мають назву гідрогенкарбонати. Наприклад, NaHCO₃ натрій гідроген карбонат. Середні солі називаються карбонати. Наприклад, Na₂CO₃, натрій карбонат.

Твердість води зумовлена наявністю у ній йонів кальцію та магнію. Розрізняють тимчасову твердість води (або карбонатну) і постійну твердість (або некарбонатану).

Карбонатна твердість спричинюється наявністю у воді гідроген карбонатів кальцію і магнію. Вона усувається кип’ятінням. Некарбонантна твердість обумовлюється наявністю у воді сульфатів, хлоридів, нітратів тощо кальцію та магнію. Її можна усунути додаванням соди або пропусканням води через йонообмінник.

Органічними називаються сполуки, до складу яких входить елемент Карбон. Однак такі найпростіші сполуки Карбону як його оксиди, карбонатна кислота та її солі належать до неорганічних сполук, бо вони за складом і властивостями дуже близькі до них.

Крім Карбону, органічні сполуки найчастіше містять елементи Гідроген, Оксиген, Нітроген; значно рідше - Сульфур, Фосфор, галогени і деякі метали. Неорганічні та органічні сполуки мають спільні та відмінні ознаки.

Метан - це найпростіша органічна сполука. До складу молекули метану входять один атом Карбону і чотири атоми гідрогену. Молекулярна формула метану СН₄.

Молекула метану має тетраедричну будову. Це пояснюється тим, що у атома карбону в збудженому стані на зовнішньому електронному шарі міститься чотири неспарені електрони. За допомогою цих чотирьох неспарених електронів атом Карбону утворює чотири ковалентних зв’язки з атомами

Метан має такі хімічні властивості. Він горить, утворюючи вуглекислий газ і воду.

CH₄ + 2O₂  → CO₂ + 2H₂O.

Горіння метану супроводжується виділенням великої кількості теплоти. У разі нестачі кисню метан окиснюється не повністю. І тоді замість карбон(IV) оксиду CO₂ утворюється карбон(II) оксид CO, відомий як чадний газ.