В англійській мові є глухі і дзвінкі приголосні.
Наступні приголосні читаються глухо, тобто без голосу: f [f], t [t], р [р], к [k], h [h], s [s].

Буква x передає сполучення звуків [ks].
Такі приголосні читаються дзвінко, тобто з голосом: d [d], b [b], g [g], z [z], n [n], m [m], l [l], r [r].
В англійській мові дзвінкі приголосні у кінці слова не можна оглушувати.

В англійській мові голосні можуть читатися у словах по-різному, залежно від їхнього положення у слові, а також від того, які букви стоять перед ними або позаду них.

1) Якщо голосна знаходиться у відкритому складі (І тип складу), вона читається як в алфавіті.

Нітроген і Фосфор у Періодичній системі хімічних елементів знаходяться в головній підгрупі п’ятої групи. На зовнішньому енергетичному шарі обидва елемента містять по 5 електронів у стані s2p3. Тому найвищий ступінь окиснення цих елементів дорівнює +5, найнижчий - –3.

Відмінність полягає у тому, що в атомі Фосфору на зовнішньому електронному шарі є вільні d-орбіталі. Це дає можливість йому приходити у збуджений стан.

Молекулярна формула аміаку NH₃. У молекулі аміаку атом Нітрогену пов’язаний із трьома атомами Гідрогену ковалентним полярним зв’язком. Густина його зміщена у бік атома Нітрогену, як більш електронегативного. І тому молекула аміаку являє собою диполь.

У лабораторії аміак добувають слабким нагріванням суміші амоній хлориду NH₄Cl з гашеним вапном Ca(OH)₂.

Солі амонію складаються з катіона амонію NH₄+ та аніона кислоти. За будовою вони аналогічні солям лужних металів.

За фізичними властивостями солі амонію - це тверді кристалічні речовини. Добре розчиняються у воді. Солі амонію виявляють типові для всіх солей хімічні властивості і деякі специфічні. Як і всі розчинні солі, солі амонію у водному розчині добре дисоціюють на йони, взаємодіють із лугами, сильними кислотами, іншими солями.

Основним способом добування аміаку в промисловості є синтез його з азоту і водню: N₂ + 3H₂ ® 2NH₃. Ця реакція є оборотною, екзотермічною та відбувається лише при наявності каталізатора.

Основним завданням будь-якого виробництва є не просто добути задану речовину, а добути її найбільш економічним способом. А для цього необхідно підібрати оптимальні умови синтезу, тобто такі, за яких вихід продукту буде найбільшим і процес здійснюватиметься з великою швидкістю.

Нітроген з Оксигеном утворює шість оксидів, у яких він виявляє ступені окиснення від +1 до +5, це оксиди складом відповідно N₂O, NO, N₂O₃, NO₂, N₂O₄. З них при безпосередньому сполученні азоту з киснем утворюється лиш нітроген(II) оксид NO.

Інші оксиди добувають непрямими способами. З оксидів азоту два оксиди є несолетворними. Це нітроген один оксид N₂O і нітроген два оксид NO. Усі інші оксиди - солетворні. Усі оксиди Нітрогену дуже отруйні, за винятком N₂O. Розглянемо нітроген (II) оксид і нітроген(IV) оксид.

Молекулярна формула нітратної кислоти HNO₃. Це безбарвна рідина з їдким запахом. На повітрі «димить». Дуже добре розчиняється у воді, змішуючись з нею у будь-яких співвідношеннях. Кипить при температурі 86 °С.

Нітратна кислота - сильний електроліт, у водному розчині практично повністю дисоціює на йони. Розведена нітратна кислота має хімічні властивості, типові для всіх кислот. Вона реагує з оксидами металів, основами, солями більш слабких кислот. Концентрована нітратна кислота - сильний окисник. Вона активно реагує з неметалами, розкладається при нагріванні і під впливом світла.

Нітратна кислота реагує з металами інакше, ніж інші кислоти. Це пояснюється тим, що вона - сильний окисник. Нітратна кислота окислює майже всі метали.

При цьому слід пам’ятати, що концентрована нітратна кислота не реагує з алюмінієм, залізом, хромом, іридієм, танталом. Вона їх пасивує. Тому її зберігають і перевозять у тарі, виготовленій із цих металів.

Наука про живлення рослин і застосування добрив з метою підвищення врожайності сільськогосподарських культур та поліпшення якості врожаю називається агрохімією.

Велику роль у становленні агрохімії відіграли французький вчений Жан Буссинго та німецький хімік Юстас Лібіх. Жан Буссенго вперше дослідив кругообіг речовин у землеробстві та роль Нітрогену в живленні рослин. Юстас Лібіх уперше обґрунтував теорію виснаження ґрунтів через винесення поживних речовин.