|
Сьогодні Під час захисту неба від дронів загинув військовий із Полтавщини у складі екіпажу Мі-8 | |
30 червня 2026 року під час виконання бойового завдання із перехоплення ворожих безпілотних літальних апаратів загинув екіпаж вертольота Мі-8. Свій останній бій прийняли четверо військовослужбовців 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди»:
Вони до останнього виконували військовий обов’язок, захищаючи українське небо, прикриваючи наших воїнів, підтримуючи бойові підрозділи та рятуючи життя українських захисників. Загинули під час захисту небаЕкіпаж вертольота виконував завдання з протидії ворожим безпілотникам. У час, коли росія щодня атакує українські міста й громади дронами та ракетами, робота армійської авіації залишається надзвичайно небезпечною і водночас життєво важливою. Кожен такий виліт — це ризик, відповідальність і боротьба за життя людей на землі. Загиблі авіатори були частиною тієї сили, яка захищає українське небо та допомагає стримувати ворожі атаки. Прощання із полеглими Захисниками заплановане 7 липня у Бродівській громаді. Кортеж зустрінуть на Алеї Героїв, після чого у храмі Воздвиження Чесного Животворящого Хреста звершать чин прощання. Юрій ВоронЮрій Станіславович Ворон був командиром екіпажу та старшим льотчиком вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди». Він народився 29 червня 1996 року в Бродах. Навчався у гімназії імені Івана Труша. З дитинства мріяв стати військовим льотчиком, тому у 2013 році вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Після завершення навчання проходив службу у 16-й окремій бригаді армійської авіації «Броди». Перший бойовий досвід здобув під час участі в Операції об’єднаних сил. Із початку повномасштабного вторгнення Юрій Ворон здійснив десятки бойових вильотів, захищаючи українське небо та підтримуючи наземні підрозділи. Воїн був нагороджений орденами Богдана Хмельницького II та III ступенів, орденом Данила Галицького та іншими відомчими відзнаками. У Героя залишилися дружина, син та батьки. Валентин МукшиновВалентин Андрійович Мукшинов був льотчиком-штурманом, старшим штурманом-льотчиком вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди». Він народився 29 травня 1991 року в Києві. Навчався у Чернігівському військовому ліцеї. Із початку повномасштабного вторгнення Валентин Мукшинов виконував бойові завдання на різних оперативних напрямках. Під час вильотів проявляв мужність, витримку, професіоналізм і самовідданість. Серед побратимів він мав заслужений авторитет як досвідчений військовий, на якого можна покластися у найскладніших умовах. Валентин Мукшинов був повним кавалером ордена «За мужність» та мав інші державні й відомчі нагороди. У Героя залишилися дружина, донька, син, батьки та сестра. Богдан ХмільБогдан Олегович Хміль був бортовим авіаційним техніком вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди». Він народився 20 вересня 2000 року у Василькові Київської області. Після закінчення школи вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба за спеціальністю «Авіаційний транспорт». У березні 2022 року Богдан Хміль розпочав службу у 16-й окремій бригаді армійської авіації «Броди». У складі екіпажу вертольота він неодноразово виконував бойові завдання. Відповідально ставився до підготовки авіаційної техніки, адже від роботи бортового техніка залежить безпека екіпажу та успішність польоту. Богдан Хміль був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України». У Героя залишилися дружина та батьки. Михайло ДерягаМихайло Васильович Деряга був старшим повітряним стрільцем вертолітної ланки вертолітної ескадрильї 16-ї окремої бригади армійської авіації «Броди». Він народився 3 лютого 1989 року в селі Андріївка Полтавської області. Навчався у Маріупольському будівельному фаховому коледжі за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія». Із листопада 2023 року Михайло Деряга проходив військову службу у 16-й окремій бригаді армійської авіації «Броди». У складі екіпажу вертольота він виконував бойові завдання із захисту повітряного простору України. Михайло вирізнявся сміливістю, рішучістю та професіоналізмом. Користувався повагою серед побратимів і командування. За інформацією Суспільного, молодший сержант Михайло Деряга загинув 30 червня 2026 року поблизу населеного пункту Старицьківка Полтавської області під час виконання бойового завдання. Воїн був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та орденом «За мужність» III ступеня. У Героя залишилися дружина, син, батьки та брат. Пам’ять про Героїв житимеЮрій Ворон, Валентин Мукшинов, Богдан Хміль та Михайло Деряга віддали свої життя, захищаючи Україну від російських атак. Вони виконували надзвичайно складну й небезпечну роботу, стоячи на захисті неба, українських міст, громад і військових підрозділів. Їхня мужність, професіоналізм, відданість військовій присязі та самопожертва назавжди залишаться у пам’яті рідних, побратимів і вдячного українського народу. Щирі співчуття родинам, близьким, друзям і побратимам загиблих Захисників. Світла пам’ять і вічна слава Героям України. Схожі матеріали: | |
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
СВІЖІ ПУБЛІКАЦІЇ
|
|
|















